Для станції метро "Петрівка" в Києві шукають нову назву. ВІДЕО

Київська міська рада запропонувала перейменувати станцію метро "Петрівка"

Про це повідомляє "Київський метрополітен" на своїй сторінці у "Фейсбуці".  

"Для метрополітену зміна назв — не новинка. За 56 років роботи уже перейменовано 13 станцій, причому одну аж двічі (Площа Калініна — Площа Жовтневої революції — Майдан Незалежності)", — зазначають у комунальному підприємстві.

Наразі є пропозиція Київради назвати станцію "Почайна".

Потреба перейменування зумовлена тим, що назва "Петрівка" походить від прізвища більшовицького діяча Голови Всеукраїнського виконавчого комітету УСРР Григорія Петровського, на честь якого також називався Дніпропетровськ.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 19321933 років.

Підприємство запрошує киян долучитися до обговорення нової назви і пропонувати свої варіанти.

Як змінювалися назви станцій київського метрополітену можна переглянути у відеоролику:

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Нагадаємо, що 19 травня цього року Верховна Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз