АНОНС: Публічна дискусія про значення політики нацпам'яті для демократії

“Дороговкази свободи”: у Києві пройде публічна дискусія за участі істориків та експертів з Чехії, Польщі та України про значення політики національної пам'яті для демократії.

Дискусія пройде в рамках міжнародної конференції з обміну досвідом між українськими, польськими та чеськими експертами у питань політики національної пам’яті.

Участь візьмуть:

·      Павел Жачек (CZE) — колишній директор Інституту з вивчення тоталітарних режимів, Прага;

·      Андрій Когут (УКР) — директор архіву Служби безпеки України, Київ;

·      Володимир Бугров (УКР) — проректор КНУ імені Тараса Шевченка;

·     Томас Гійо (EST) — член Ради при Естонського інституту національної пам'яті, Таллінн;

·      Францишек Домбровський (POL) — Головний спеціаліст в Інституті національної пам'яті і викладач Академії Warfare, Варшава;

·      Ігор Кулик (УКР) — начальник відділу, Український Інститут національної пам'яті, Київ;

·      Олена Халімон (УКР) — консультантка Українського інституту національної пам’яті, Київ.

 

Для участі у дискусії необхідна попередня реєстрація через онлайн-форму.

Також відбуватиметься онлайн-трансляція заходу:

7 грудня, середа, 17.00

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60, ауд. 355 (зал Вченої ради).

Організатори: чеський інститут CEVRO спільно з Центром досліджень визвольного руху та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка за підтримки National Endowment for Democracy.

Контакти для журналістів: 063-278-76-45.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.