IN MEMORIAM: професор Юрій Сливка

Відомий український історик, доктор історичних наук Юрій Сливка помер на 87-му році життя під час поїздки до Києва 9 січня.

Про це повідомив директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у "Фейсбуці" в понеділок, передає "Україна молода".

"В дорозі на Київ наздогнала сумна звістка про смерть одного з моїх Вчителів – Юрія Сливки. Вічная пам'ять!", – написав В’ятрович.

Юрій Сливка народився 26 березня 1930 року в селі Новому Давидковому (нині Мукачівського району Закарпатської області) у родині ветерана австро-угорської армії. Навчався в народній школі.

 

У 1948–1953 роках Юрій Сливка навчався на історичному факультеті Ужгородського університету. Після завершення працював директором сільської школи.

Невдовзі вступив до Львівського інституту суспільних наук, де працював аспірантом під керівництвом академіка Івана Крип'якевича, згодом завідував відділом.

В останні роки життя пан Сливка працював професором Львівської державної фінансової академії, був завідувачем кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін.

Автор багатьох статей десятитомної "Енциклопедії історії України" та 5-го і 6-го томів восьмитомної "Історії Української РСР" (Київ, 1977). Як історик досліджував визвольний рух на Закарпатті й на східній Галичині у 20-30 рр. ХХ ст.

Відомими вихованцями Юрія Сливки є в. о. директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України професор Микола Литвин та доцент кафедри новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка Олена Аркуша.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.