Спецпроект

З'явилася петиція щодо будівництва другої черги Музею Голодомору

17 січня на сайті Кабінету Міністрів України розпочався збір підписів під петицією, яка пропонує оголосити міжнародний конкурс на розробку концепції та будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Автором петиції є координатор проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" та член Громадської ради при Президентові України з питань національної єдності Кирило Галушко.

Будівництво другої черги музею передбачене Указом Президента України № 523/2016 від 26.11.2016 р. "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу".

Згідно з указом, Кабінет Міністрів має забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", зокрема, щодо будівництва другої черги музею. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік уже передбачено 14,25 млн. грн. 

"Єдиний спосіб забезпечити це – оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею, у якому б взяли участь не тільки українські, а й найвідоміші світові компанії, що спеціалізуються на проектуванні музеїв.

Тільки за таких умов наша держава зможе побудувати музей, який стане не тільки потужною просвітницькою установою, але й належним вшануванням мільйонів жертв Голодомору", – зазначено в коментарі до петиції. 

Відтак історик пропонує:

1) оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею; 

2) для запобігання зловживанням із коштами державного бюджету забезпечити прозорість усіх процедур закупівель (зокрема, через систему Prozorro). 

Підписати петицію можна на сайті Кабінету Міністрів України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.