Спецпроект

Історик шукає фото в'язнів польського концтабору Явожно

Український історик у Польщі Євген Місило розшукує фотографії українців, що були в'язнями концентраційного табору Явожно в комуністичній Польщі (1947-1949).

Про це дослідник написав на своїй сторінці у "Фейсбуці"

Зараз Євген Місило завершує роботу над книгою про українських в'язнців Явожна.

"Пошукую фотографій в'язнів - оригінальних, які були на посвідках звільнення з табору (зразок поміщую нижче), а, якщо такі не збереглися, також фото з періоду перед в'язненням (виселенням), або після виходу на волю. Можуть бути оригінали (після копіювання негайнио поверну), або скани мінімум 300 дпі", - просить історик.

Посвідчення про звільнення українця з табору Явожно


Надсилати скани фотографій можна на електронну скриньку: akcjaw@gmail.com

Євген Місило відомий своїми дослідженнями українського питання в Польщі. Зокрема, він упорядкував збірники документів "Акція "Вісла", "Репатріація чи депортація. Переселення українців із Польщі до СРСР 1944-1946", "Трагедія села Павлокоми", том 22 "Літопис УПА" "УПА в світлі польських документів. Книга перша: Військовий суд Оперативної групи "Вісла" та ін.

За офіційними даними, в концтаборі Явожно було ув'язнено 3873 особи, у тому числі, понад 800 жінок і біля 100 дітей.

Дивіться також:

"За те, що ти є українець... Спогади з років 1944-1947"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.