У Києві відкриють меморіальну дошку в пам'ять про самоспалення Василя Макуха

Завтра, 26 січня, на будинку по вулиці Хрещатик, 27 у Києві відбудеться офіційне відкриття меморіальної дошки Василеві Макуху.

Про це інформує Чеський центр у Києві.

Василь Макух

Василь Макух – ветеран УПА, український дисидент, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та радянського вторгнення в Чехословаччину.

Саме з будинку на вул. Хрещатик, 27 вибіг охоплений вогнем Макух, вигукуючи:  "Геть окупантів!", "Хай живе вільна Україна!".

Василь Макух став одним із перших у Європі, хто здійснив самоспалення з політичних мотивів. До нього 8 вересня 1968 року це зробив поляк Ришард Сілець.

Пізніше так само вчиняли: чех Ян Палах (січень 1969 року), латиш Ілля Ріпс (квітень 1969 року), литовець Ромас Каланта та його послідовники (травень 1972 року), кримський татарин Муса Мамут (1978 рік).

Подвиг Василя Макуха повторив українець Олекса Гірник 21 січня 1978 року на Чернечій горі в Каневі.

26 січня, четвер, 16.00

Місце: вул. Хрещатик, 27

Більше на цю тему читате у матеріалі "Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.