Делегацію польських депутатів до Білорусі очолить шанувальник "проклятих солдатів"

Делегація польсько-білоруської парламентської групи Сейму Польщі на чолі зі скандальним депутатом планує відвідати Білорусь.

Про це повідомляє  білоруська служба "Радіо Свобода". Йдеться про співголову групи 27-річного Адама Андрушкевича.

Андрушкевича обрали до Сейму від "Kukizʼ15". До того він був віце-головою націоналістичної організації "Всепольська молодь" і членом крайньо правого "Національного руху".

У березні 2016 року Адам Андрушкевич взяв участь у Гайнівському марші на честь післявоєнного польського антикомуністичного підпілля ("проклятих солдатів"). Одним із героїв акції був Рамуальд Райс ("Бурий"), командир загону на Білосточчині, відповідальний за спалення білоруських сіл та їх мешканців на Підляшші.

Повернувшись із маршу Андрушкевич сфотографувався на фоні будинку в селі Буди, який належитьмісцевому білорусу Сергію Нічипоруку. Його сім'я, зокрема троє братів, стали після війни жертвами загону "Бурого". Знімок депутата викликав скандал у Польщі. 

Супровідний підпис: "Атмосфера Підляшшя, на зворотному шляху з Гайнівського маршу пам'яті "Проклятих солдатів"

Згідно з висновком польського Інституту національної пам’яті, злочини загону мали ознаки геноциду.

Двостороння польсько-білоруська парламентська група виникла в польському Сеймі минулого року. До її складу ввійшли представники всіх політичних партій, представлених у парламенті.

У польському Сеймі також діє парламентська група у справах Білорусі, яка багато років відповідала за контакти з білоруською демократичною спільнотою.

Ромуальд Райс-"Бурий" (ліворуч). Фото: be-tarask.wikipedia.org

Її голова, депутат ліберальної партії "Громадянська платформа" Роберт Тишкевич, відмовився від коментарів, додавши, що не знає деталей візиту.

Першопочатково, візит було заплановано на 15—17 лютого. Але, як повідомив голова білорусько-польської групи при Палаті представників Національних Зборів Республіки Білорусь Андрій Наумович, на прохання польського боку візит перенесли на березень.

ДОВІДКА:

Ромуальд Райс, псевдо "Бурий" (1913-1950) - командир 5-ї (3-ї) Віленської бригади Армії Крайової (1945) і Національного військового об'днання (1945-1946).

У січні-лютому 1946 року його загін здійснив масове вбивство 79 білорусів на сході Польщі. Заарештований комуністичною владою в 1948 році й за два роки страчений в Білостоці. У 1995 році суд Варшавської військової округи скасував вирок для Райса.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває