Пам’ятник Олені Телізі урочисто відкрили. ФОТО

Мер Києва Віталій Кличко відкрив пам'ятник учасниці ОУН(м), поетесі Олені Телізі на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу КМДА. На урочистостях були присутні представники уряду, духовенства та київська громадьскість.

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. І в її особі ми вшановуємо усіх українських патріотів, які боролися і віддали свої життя за незалежну Україну", — підкреслив Кличко.

Міський голова зазначив, що пам'ятник встановлений коштом столичної  громади, і його вартість — близько 8 млн гривень.

 Фото: Олег Слабоспицький

"І хочу запевнити: зобов’язання, яке взяв на себе як мер Києва, я маю намір виконати. Тут за кілька років буде зведений Меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру. Пам’яті всіх безневинно загиблих, — розповів Кличко. — Ми працюємо над концепцією меморіалу, над збором коштів благодійників на його спорудження. І історичну пам’ять про трагедію світового масштабу буде вшановано і збережено", — наголосив він.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.