Пам’ятник Олені Телізі урочисто відкрили. ФОТО

Мер Києва Віталій Кличко відкрив пам'ятник учасниці ОУН(м), поетесі Олені Телізі на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу КМДА. На урочистостях були присутні представники уряду, духовенства та київська громадьскість.

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. І в її особі ми вшановуємо усіх українських патріотів, які боролися і віддали свої життя за незалежну Україну", — підкреслив Кличко.

Міський голова зазначив, що пам'ятник встановлений коштом столичної  громади, і його вартість — близько 8 млн гривень.

 Фото: Олег Слабоспицький

"І хочу запевнити: зобов’язання, яке взяв на себе як мер Києва, я маю намір виконати. Тут за кілька років буде зведений Меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру. Пам’яті всіх безневинно загиблих, — розповів Кличко. — Ми працюємо над концепцією меморіалу, над збором коштів благодійників на його спорудження. І історичну пам’ять про трагедію світового масштабу буде вшановано і збережено", — наголосив він.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.