Спецпроект

Знайшли документи, як українці з-за меж УРСР допомагали голодуючим

У Торонто (Канада) знайшовся архів Українського громадського комітету рятунку України на мікроплівках.

Про це повідомив член вченої ради Центру досліджень визвольного руху, історик Геннадій Іванущенко, який зараз досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США.

Український громадський комітет рятунку України був створений наприкінці липня 1933 року у Львові і спершу мав назву "Громадський комітет допомоги страждальній Україні".

Документи засвідчують немалі збірки грошей практично у всіх галицьких містах і селах для допомоги голодуючим селянам з "великої України" під час Голодомору 1932-1933 років.

До цієї акції долучалися такі ж комітети у Берліні, Брюсселі, Софії, Бухаресті, Празі та США.

"Привертають увагу списки пожертв простих людей та немалі суми грошей. Біда одних згуртовувала інших, - розповів Геннадій Іванущенко. - Особливий інтерес серед переглянутих документів становлять також листи до митрополита Андрея Шептицького і його відповіді, а також численні підписи під різноманітними зверненнями і петиціями з печаткам українських організацій, які показують широкий розмах солідарності галицьких українців зі своїми братами на Сході".

Серед документів також є відозва Комітету до українського народу, прийнята у перший же день його заснування та підписана керівниками 35 українських організацій і товариств.

Найближчим часом ці мікроплівки будуть оцифровані та виставлені у вільний доступ в Електронному архіві українського визвольного руху avr.org.ua.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 305 документів.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.