Спецпроект

Знайшли документи, як українці з-за меж УРСР допомагали голодуючим

У Торонто (Канада) знайшовся архів Українського громадського комітету рятунку України на мікроплівках.

Про це повідомив член вченої ради Центру досліджень визвольного руху, історик Геннадій Іванущенко, який зараз досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США.

Український громадський комітет рятунку України був створений наприкінці липня 1933 року у Львові і спершу мав назву "Громадський комітет допомоги страждальній Україні".

Документи засвідчують немалі збірки грошей практично у всіх галицьких містах і селах для допомоги голодуючим селянам з "великої України" під час Голодомору 1932-1933 років.

До цієї акції долучалися такі ж комітети у Берліні, Брюсселі, Софії, Бухаресті, Празі та США.

"Привертають увагу списки пожертв простих людей та немалі суми грошей. Біда одних згуртовувала інших, - розповів Геннадій Іванущенко. - Особливий інтерес серед переглянутих документів становлять також листи до митрополита Андрея Шептицького і його відповіді, а також численні підписи під різноманітними зверненнями і петиціями з печаткам українських організацій, які показують широкий розмах солідарності галицьких українців зі своїми братами на Сході".

Серед документів також є відозва Комітету до українського народу, прийнята у перший же день його заснування та підписана керівниками 35 українських організацій і товариств.

Найближчим часом ці мікроплівки будуть оцифровані та виставлені у вільний доступ в Електронному архіві українського визвольного руху avr.org.ua.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 305 документів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".