В Одесі курсанти провели марш на честь Української революції. ФОТО

Сьогодні курсанти інституту Військово-морських сил Одеської морської академії пройшлися маршем на честь 100-річчя Української революції.

Про це повідомляє "Первый городской". Окрім курсантів, до акції приєдналися громадські активісти.

Захід також приурочили до 100-річчя з проведення першого мітингу українських військових в Одесі 3 (16) березня 1917 року.

 

Організатори коментують, що це має в собі два смисли: вшанувати пам’ять патріотів доби Української революції й показати, що патріоти України служать в Одесі й у наш час.

"У 1917 році потрібно було мати достатньо мужності, щоб пройтися по Одесі з жовто-блакитними прапорами. Ми пам’ятаємо й шануємо подвиг наших співвітчизників. І сьогодні вийшли показати, що наше місто не проросійське, наші курсанти військово-морського інститут – патроіти України", – розповів організатор акції Віталій Устименко.

 

Учасники ходи пройшлися від пам’ятника Дюку де Рішельє до монументу Тарасові Шевченку, де виконали державний гімн України.


ДОВІДКА:

 3 (16) березня 1917 року в Одесі відбулася українська маніфестація. У ній взяли участь свідоме громадянство та юнкери двох шкіл прапорщиків на чолі з начальником 2-ї школи полковником Михайлом Омеляновичем-Павленком.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..