Харківські активісти створять карту старовинних маєтків міста

Харківські громадські діячі оголосили про створення громадської ініціативи "Харків під загрозою: громадянський спротив" з метою збереження архітектурного обличчя міста.

Головним завданням проекту є показати, що Харків як історичне місто втрачає своє обличчя, передає слова дослідника історії міста Андрія Парамонова "KHARKIV Today".

"У ході проекту ми створюватимемо карту старих маєтків Харкова, в якій буде зібрано всю інформацію про будівлю: хто там жив, коли, хто будував і проектував. Те, що ми втрачаємо, — потрібно вивчити. Нам є, що берегти і за що боротися", — розповів Парамонов.

У місті, за даними історика, налічується біля 3000 архівтектурних об’єктів, які потребують реставрації. "З метою захисту будинків потрібні волонтери, які вивчатимуть історії цих будинків, спостерігатимуть за ними й збиратимуть інформацію", — додав він.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.