Спецпроект

Яд-Вашем уточнив статистику Праведників. Українців побільшало

На сайті меморіального комплексу історії Голокосту Яд-Вашем оновилися дані про відомих Праведників народів світу станом на 1 січня 2017 року.

Згідно з оновленою статистикою, вихідців з України, які удостоїлися звання Праведника народів світу, налічується 2573 особи. Це на 29 людей більше, ніж за даними на початок 2016 року.

Працівники "Яд-Вашем" нагадують, що дані сайта відображають лише ті випадки рятування євреїв, про які відомо меморіалу. Насправді, загальна їх кількість більша.

"Іноді ті, хто пережив Шоа, не можуть змусити себе  подумки повернутися до болючого минулого і тому не повідомляють про своїх рятівників. Інші взагалі не знають про існування програми чи не мають змоги звернутися до Яд-Вашем… На жаль, нерідко врятовані вже померли, й немає нікого, хто міг би надати інформацію", — зазначено на сайті установи.

Праведник народів світу — почесне звання, яке Держава Ізраїль надає неєвреям, які ризикували життям під час Голокосту для порятунку євреїв від нацистського геноциду.  

За останніми даними, Праведниками визнано 26 513 осіб із 51 країни світу.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Голокост"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.