В четвер у Києві вшанують батька столичної математики

16 березня на Лук'янівському цвинтарі-заповіднику відбудеться акція з ушанування пам’яті одного з корифеїв вітчизняної математики Василя Єрмакова.

Про це ІП повідомили в Київському математичному товаристві.

Вшанування відбудеться на Лук’янівському цивільному кладовищі в Києві (вул. Дорогожицька, 7, найближча станція метро - "Дорогожичі").

Урочисті заходи розпочнуться в четвер, 16 березня 2017 року учасників — о 15:00 біля входу на кладовище. Орієнтовне завершення — близько 16:00.

Організатори — Київське математичне товариство і Державний історико-меморіальний
Лук’янівський заповідник — запрошують усіх охочих взяти участь в урочистостях. І нагадують, що 16 березня минає 95 років від дня смерті видатного українського математика.

Наразі анонсована участь представників Інституту математики НАН, НТТУ КПІ ім.Сікорського, КНУ ім.Шевченка, НПУ ім. Драгоманова та інших навчальних і наукових закладів Києва.

Після завершення офіційної частини планується відвідування могил інших науковців і педагогів, похованих на Лук’янівському кладовищі: академіків Дмитра Граве і Георгія Пфейффера (директорів профільного Інституту АН УРСР), професорів Георгія Де-Метца, Павла Долгушина і Клавдії Латишевої.

Від ІП: на цьому кладовищі поховані десятки видатних українців, серед них — історик Микола Василенко, льотчик Петро Нестеров, перший ректор Київської консерваторії Володимир Пухальський, терапевт Микола Стражеско, художник-академік Федір Кричевський, перший предстоятель УАПЦ Василь Липківський.

Василь ЄРМАКОВ (1845 - 1922) — доктор чистої математики, професор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук. Один із засновників Київського фізико-математичного товариства у 1889 році.

Викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова.

Основні праці стосуються теорії рядів, теорії диференціальних рівнянь, варіаційного числення, теорії спеціальних функцій. На його честь названо оригінальну ознаку збіжності рядів (ознака Єрмакова) і спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь (системи Єрмакова).

Викладав математику в Київському університеті, Київському політехнічному інституті, на Вищих жіночих курсах. Засновник і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнал элементарной математики".

Похований на Лук’янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 11, місце 11) без пам'ятника, тільки зі скромною табличкою. У 2012 році Лук'янівський заповідник спільним коштом київських математиків встановив пам’ятник на могилі науковця.

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник.

Київське математичне товариствогромадська організація, завданнями якої є сприяти розвитку математики, координації наукових досліджень у Києві, підтримувати традиції українських математичних шкіл та популяризувати їхні досягнення. Є нащадком аналогічних товариств, що існували в Києві раніше.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.