В четвер у Києві вшанують батька столичної математики

16 березня на Лук'янівському цвинтарі-заповіднику відбудеться акція з ушанування пам’яті одного з корифеїв вітчизняної математики Василя Єрмакова.

Про це ІП повідомили в Київському математичному товаристві.

Вшанування відбудеться на Лук’янівському цивільному кладовищі в Києві (вул. Дорогожицька, 7, найближча станція метро - "Дорогожичі").

Урочисті заходи розпочнуться в четвер, 16 березня 2017 року учасників — о 15:00 біля входу на кладовище. Орієнтовне завершення — близько 16:00.

Організатори — Київське математичне товариство і Державний історико-меморіальний
Лук’янівський заповідник — запрошують усіх охочих взяти участь в урочистостях. І нагадують, що 16 березня минає 95 років від дня смерті видатного українського математика.

Наразі анонсована участь представників Інституту математики НАН, НТТУ КПІ ім.Сікорського, КНУ ім.Шевченка, НПУ ім. Драгоманова та інших навчальних і наукових закладів Києва.

Після завершення офіційної частини планується відвідування могил інших науковців і педагогів, похованих на Лук’янівському кладовищі: академіків Дмитра Граве і Георгія Пфейффера (директорів профільного Інституту АН УРСР), професорів Георгія Де-Метца, Павла Долгушина і Клавдії Латишевої.

Від ІП: на цьому кладовищі поховані десятки видатних українців, серед них — історик Микола Василенко, льотчик Петро Нестеров, перший ректор Київської консерваторії Володимир Пухальський, терапевт Микола Стражеско, художник-академік Федір Кричевський, перший предстоятель УАПЦ Василь Липківський.

Василь ЄРМАКОВ (1845 - 1922) — доктор чистої математики, професор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук. Один із засновників Київського фізико-математичного товариства у 1889 році.

Викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова.

Основні праці стосуються теорії рядів, теорії диференціальних рівнянь, варіаційного числення, теорії спеціальних функцій. На його честь названо оригінальну ознаку збіжності рядів (ознака Єрмакова) і спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь (системи Єрмакова).

Викладав математику в Київському університеті, Київському політехнічному інституті, на Вищих жіночих курсах. Засновник і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнал элементарной математики".

Похований на Лук’янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 11, місце 11) без пам'ятника, тільки зі скромною табличкою. У 2012 році Лук'янівський заповідник спільним коштом київських математиків встановив пам’ятник на могилі науковця.

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник.

Київське математичне товариствогромадська організація, завданнями якої є сприяти розвитку математики, координації наукових досліджень у Києві, підтримувати традиції українських математичних шкіл та популяризувати їхні досягнення. Є нащадком аналогічних товариств, що існували в Києві раніше.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.