100 РОКІВ "МЕРТВІЙ ПЕТЛІ". ЗРОБЛЕНО В КИЄВІ

27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1913 року командир Київського авіаційного загону Петро Нестеров уперше в історії авіації здійснив "мертву петлю". Це була перша фігура вищого пілотажу у світі. А відбувалося все у небі Києва, над Шулявкою.

О 18-ій із гаком годині вечора підпоручик Нестеров на літаку "Ньюпор-IV" із двигуном потужністю 70 кінських сил піднявся над Сирецьким військовим летовищем [у 1920-х територія аеродрому була забудована павільйонами кінофабрики ВУФКУ, нинішньої студії ім.Довженка - ІП].

На висоті 600 метрів льотчик уперше у світі здійснив "мертву петлю" (вертикальний політ по замкненому колу), що згодом стала називатися "петлею Нестерова".

Петро Нестеров біля "Ньюпора", на якому мертвопетлював

У лютому 1914 року Київське Товариство повітроплавання відзначило свого члена Петра Нестерова за наукову розробку питання про глибокий крен і за здійснену ним "мертву петлю", присвоївши йому золоту медаль Товариства. Армія підвищила льотчика до штабс-капітана.

І до, і після свого досягнення член Київського товариства повітроплавання Нестеров провадив цікаві експерименти.

Виконання мертвої петлі. Фото: en.wikipedia.org

У липні 1913 року він без попередньої підготовки здійснив переліт за маршрутом Київ-Остер-Ніжин-Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних із повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках.

Маючи ґрунтовні теоретичні звання і пілотажний досвід, Петро Нестеров теоретично обгрунтував можливість виконання глибоких віражів і здійснив їх на практиці.

Петро Нестеров

У березні 1914 на літаку "Ньюпор"-IV Нестеров із механіком Руденком здійснив переліт Київ-Одеса (за три години), а через кілька днів — Київ-Севастополь.

Улітку 1914 року льотчик вирушив на фронт Першої світової війни. 26 серпня (8 вересня за новим стилем) під час кампанії за Львів біля галицького села Воля-Висоцька він здійснив перший у світі авіатаран, атакувавши і збивши більший за розміром австрійський літак. Обидва авіатори і помічник австрійського пілота загинули.

Могила Нестерова на Лук'янівському цвинтарі в Києві

Посмертно Нестеров був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеню, йому надали чин капітана. Родині призначили найвищу на той час пенсію — 1890 рублів на рік.

Труну з тілом Петра Нестерова привезли до Києва. Попрощатися прийшли десятки тисяч киян. Його відспівали у Микільському військовому соборі [зараз на його місці - Палац дітей і юнацтва - ІП] на Печерську і поховали під дерев'яним хрестом на Аскольдовій могилі, поруч з п'ятьма іншими пілотами.

Пам'ятник Нестерову і його рекорду біля Київського авіаційного заводу

Радянська влада вирішила перетворити на парк старовинне аристократичне кладовище на Аскольдовій могилі. 1938 року прах Нестерова перепоховали на Лук'янівському цивільному цвинтарі (ділянка № 13-1, ряд 2, місце 6).

У 1962 році Міжнародна авіаційна федерація ввела перехідний приз для переможця першості світу з вищого пілотажу — кубок імені Нестерова.

Дивіться також:

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Аеропорт "Бориспіль" імені Ігоря Сікорського?

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.