В четвер у Києві вшанують батька столичної математики

16 березня на Лук'янівському цвинтарі-заповіднику відбудеться акція з ушанування пам’яті одного з корифеїв вітчизняної математики Василя Єрмакова.

Про це ІП повідомили в Київському математичному товаристві.

Вшанування відбудеться на Лук’янівському цивільному кладовищі в Києві (вул. Дорогожицька, 7, найближча станція метро - "Дорогожичі").

Урочисті заходи розпочнуться в четвер, 16 березня 2017 року учасників — о 15:00 біля входу на кладовище. Орієнтовне завершення — близько 16:00.

Організатори — Київське математичне товариство і Державний історико-меморіальний
Лук’янівський заповідник — запрошують усіх охочих взяти участь в урочистостях. І нагадують, що 16 березня минає 95 років від дня смерті видатного українського математика.

Наразі анонсована участь представників Інституту математики НАН, НТТУ КПІ ім.Сікорського, КНУ ім.Шевченка, НПУ ім. Драгоманова та інших навчальних і наукових закладів Києва.

Після завершення офіційної частини планується відвідування могил інших науковців і педагогів, похованих на Лук’янівському кладовищі: академіків Дмитра Граве і Георгія Пфейффера (директорів профільного Інституту АН УРСР), професорів Георгія Де-Метца, Павла Долгушина і Клавдії Латишевої.

Від ІП: на цьому кладовищі поховані десятки видатних українців, серед них — історик Микола Василенко, льотчик Петро Нестеров, перший ректор Київської консерваторії Володимир Пухальський, терапевт Микола Стражеско, художник-академік Федір Кричевський, перший предстоятель УАПЦ Василь Липківський.

Василь ЄРМАКОВ (1845 - 1922) — доктор чистої математики, професор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук. Один із засновників Київського фізико-математичного товариства у 1889 році.

Викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова.

Основні праці стосуються теорії рядів, теорії диференціальних рівнянь, варіаційного числення, теорії спеціальних функцій. На його честь названо оригінальну ознаку збіжності рядів (ознака Єрмакова) і спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь (системи Єрмакова).

Викладав математику в Київському університеті, Київському політехнічному інституті, на Вищих жіночих курсах. Засновник і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнал элементарной математики".

Похований на Лук’янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 11, місце 11) без пам'ятника, тільки зі скромною табличкою. У 2012 році Лук'янівський заповідник спільним коштом київських математиків встановив пам’ятник на могилі науковця.

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник.

Київське математичне товариствогромадська організація, завданнями якої є сприяти розвитку математики, координації наукових досліджень у Києві, підтримувати традиції українських математичних шкіл та популяризувати їхні досягнення. Є нащадком аналогічних товариств, що існували в Києві раніше.

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.

"Він уявляв себе на морі Нельсоном, а на суші - Наполеоном..." Мозаїчний образ Вінстона Черчилля

Постать Вінстона Черчилля відома більшості вже у статусі прем'єр-міністра Великої Британії воєнного часу Другої світової війни як непохитного національного лідера, який, прагнучи врятувати свою країну – врятував світ від "брунатної чуми". Однак від першого обрання в Парламент 1900 року і до кульмінаційного виголошення славнозвісних слів у травні 1940 року: "Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту", минуло майже півстоліття.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.