Конкурс із популяризації історії Української революції для студентів від LIKБЕZу

Радіо Свобода та громадський просвітницький проект "LikБез. Історичний фронт" оголошують конкурс студентського популярного викладу про історію України – "Українська революція: свіжий погляд".

Акцент організатори роблять на популяризацію науки з метою пошуку молодих талановитих авторів для подальшої співпраці.

Умови конкурсу:

Допускаються студенти різних спеціалізацій, які вже мають досвід публікацій (історичного або іншого характеру) у газетах, Інтернет-ресурсах, участі у медіа-проектах.

Наявність наукових публікацій вітається, але не є обов’язковою. Головне: популярно, але достовірно.

Тематика конкурсу:

– доленосні моменти Української революції – чи могло бути інакше?

– через що і як сварилися українські лідери сто років тому?

– чому балтійські держави та Фінляндія сто років тому відстояли свою незалежність, а Україна – ні?

– як співвідносяться українські національно-визвольні змагання та російська громадянська війна?

– про що і як писала преса доби Української революції?

А також на інші актуальні теми пов’язані із Українською революцією 1917-1921 років.  

Роботи подаються до 1 червня 2017 р., результати оголошуються до 15 вересня 2017; твори-переможці публікуються на сайтах LikБез та Радіо Свобода.

Критерії конкурсу

Кожен учасник вже повинен мати публікації у якихось медіа або досвід участі у медіа-проектах до 22 березня 2017 р., про що окремо має зазначатися у поданій роботі.

На конкурс приймаються популярні тексти, написані легкою мовою, розраховані на широку аудиторію, але які не викличуть заперечень в експертного журі щодо використаних наукових фактів. Бажано цікаво і доступно окреслити певну історичну тему.

Не приймаються роботи, що мають акцентований ідеологічно-пропагандистський характер або спрямовані на міфологізацію чи перекручення історії. Також не приймаються роботи виключно краєзнавчого або біографічного характеру, бо бажано ширше бачення теми. Не приймаються роботи, які мають вторинний характер (взяті з рефератів або цілком переписані з книжок інших авторів).

Метою конкурсу є пошук творчих самостійних молодих авторів у жанрі якісної науково-популярної історичної літератури та історичної публіцистики, які мають амбіції реалізуватися у цьому жанрі. Можлива подальша співпраця з ініціаторами конкурсу.

Використання наукових робіт авторами є необхідним (з посиланням на них у кінці тексту) і є вагомим для журі, але організатори шукають підхід, який би давав відомим фактам цікаву інтерпретацію, опис, інтригу, важливі для широкого сприйняття.

Вимоги до оформлення робіт

Сама робота: стаття на умовному науково-популярному ресурсі на певну історичну тему з виразною назвою, обсягом не більше 10 тисяч знаків з пробілами. Бажані ілюстрації, розміщені у тексті, з підписами.

У кінці подається список використаної літератури, який не має бути формально великим, якщо це не постійна тема авторських досліджень (це тоді треба вказати). Може бути достатньо і 2-3 позицій як джерел фактичної інформації.

Уся робота подається в 1 файлі Word, який надсилається на адресу журі (kigal.nestor@gmail.com з темою: "на конкурс")

Журі складатиметься з журналістів – представників Радіо Свобода та експертів-істориків проекту LikБез. До останнього входять учені з Інституту історії України НАН України, історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, інших наукових та освітніх установ різних міст України.

Визначення переможців

Дипломами нагородять учасника, який посів перше місце, та трьох авторів найкращих робіт. Окрім відповідних грамот/дипломів/відзнак/подарунків переможець отримає додаткову стипендію на навчальний рік, а три інші – на семестр.

Переможні/кращі роботи будуть опубліковані організаторами конкурсу. Можлива подальша творча співпраця з найкращими авторами.

Докладніше про вимоги до робіт та інші умови конкурсу – на сайті проекту "LIKБЕZ".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.