Спецпроект

Вандали обмалювали пам'ятник жертвам Голокосту на Тернопільщині. ФОТО

24 березня в селі Петриків під Тернополем вандали обмалювали нацистськими символами пам'ятник жертвам Голокосту.

Про це повідомляє ZAXID.net з посиланням на місцевих ЗМІ та жителів. 

Речник головного управління Нацполіції у Тернопільській області Сергій Крета підтвердив інформацію про пошкодження меморіалу.

На білому пам'ятнику намалювали свастику й абревіатуру "СС" стилізовану під руни. Фото: Тарас Циклиняк 

"Повідомлення про цей випадок до нас надійшло нещодавно. Зараз на місці ще працює слідчо-оперативна група. Невідомі особи червоною фарбою намалювали на пам'ятнику німецьку свастику. Сам знак білий, тому ці малюнки дуже помітні. Навпроти пам'ятника є приватні будинки, можливо, є відеокамери, тому будемо встановлювати, чия це робота", – розповів Сергій Крета.

За його словами, цей пам'ятник пошкодили не вперше – кілька років назад був схожий випадок, коли цей меморіал також розмалювали фарбою.

МЗС України назвало дії невідомих "спланованою провокацією, яка має на меті розхитати міжнаціональний мир і злагоду в Україні", передає "Радіо "Свобода".

"Упевнені, що правоохоронні органи України вживуть всіх необхідних заходів для того, щоб замовники і виконавці цього ганебного злочину були оперативно знайдені та притягнені до відповідальності", – наголосили в міністерстві.

Очільник Міністерства закордонних справ Павло Клімкін написав у своєму "Твіттері", що "рішуче засуджує акт вандалізму проти меморіалу Голокосту в Тернополі.  Провокації не вплинуть на дружбу між українським та єврейським народами".

Зі свого боку, посольство України в Ізраїлі висловило занепокоєння "сплеском провокацій антисемітського характеру" в Україні.

"Закликаємо правоохоронні органи провести ретельні розслідування останніх інцидентів, зокрема щодо осквернення пам’ятника жертвам Голокосту у Тернопільській області та руйнування меморіальної стіни, присвяченої жертвам Голокосту, в місті Саврань Одеської області, з метою якнайшвидшого притягнення винних до відповідальності в установленому законодавством порядку", – заявили в посольстві.

Нагадуємо, що з початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, тільки за останні два тижні постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.