Спецпроект

У Кракові розпочався IV Польсько-український форум істориків

Сьогодні історики обговорять польське та українське питання в програмах та ідеологіях українського і польського підпілля, відповідно.

Зустріч організовують Інститути національної пам’яті обох держав, інформує "Польське радіо".

Форум триватиме до четверга. "Цього разу зустрічі буде присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля", — мовиться у повідомленні ІНП Польщі.

Під час попередніх зустрічей, як нагадали в установі, члени Форуму дискутували "про волинський злочин та питання, пов’язані з діяльністю польського та українського підпілля на теренах сучасної Західної України у часи Другої світової війни".

Президія Форуму. Фото: Володимир В'ятрович

"Історики здійснили також огляд польського дослідження на тему польсько-українських відносини у 1939—1947 роках, а також обговорили перелік проблем спільної історії XX століття", — зазначили в ІНП.

Найбільша різниця в позиціях сторін проявляється під час дискусій на тему польсько-українського конфлікту, що відбулися минулоріч у Києві.

Польська делегація. Фото: Володимир В'ятрович

"Польська сторона вважає, що це був геноцид, українська сторона має дещо інший підхід, але ми обговорюємо ці теми, залишаємося дуже відкритими один до одного і я дуже задоволений атмосферою наших дискусій", — сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Матеуш Шпитма.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує, що наукова співпраця істориків є найкращим способом порозуміння та пом’якшення конфліктів, що сталися в історії обох народів.

Делегація українських істориків. Фото: Володимир В'ятрович

"Розмови на тему історії повинні відбуватися між істориками. Нам вдалося провести цікаву та іноді гарячу дискусію про конкретні питання. Гадаю, що публікація, яка стане результатом цієї зустрічі, дозволить деполітизувати проблему Волині", — підсумував В’ятрович.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.