Володимир Івасюк вшанований у столиці

На Будинку звукозапису у Києві встановили меморіальну таблицю на честь Володимира Івасюка.

Про це повідомляєи "Дзеркало тижня".

Урочистість відбулася напередодні 68 річниці Володимир Івасюка.

 Меморіальна таблиця Володимирові Івасюку на Будинку звукозапису у Києві. ФОТО: Оксана Старак-Повякель

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко повідомила, що в Києві цього року буде встановлено 24 меморіальних пам'ятних знаки видатним митцям, громадським діячам, на які Київрада виділила в минулому році більше мільйона гривень.

"Від початку року на вулицях Києва вже з'явилися пам'ятні знаки, зокрема, народній художниці Тетяні Яблонській, українському архітектору Сергію Григор'єву, полковнику армії УНР Євгену Коновальцю, байкарю Євгену Гребінці та іншим видатним діячам України. Нещодавно ми відкрили пам'ятник Олені Телізі, яка очолювала Спілку письменників в окупованому німцями Києві та віддала життя за майбутнє нашої країни", - зазначила Старостенко.

Раніше постійна комісія Київради рекомендувала перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Президент Віктор Ющенко під час урочистості. ФОТО: Оксана Старак-Повякель 

Нагадуємо:

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у Кіцмані на Буковині. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Пісні "Червона Рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" сперечаються у популярності із народними.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

Читайте також:

1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року"

У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.