Спецпроект

Архіви ООН про злочини нацистів опублікують онлайн

Лондонська бібліотека Вінера опублікує раніше недоступні архіви Об’єднаних Націй, куди збирали відомості про масове знищення євреїв.

Католог на 10 тис. справ з 21 квітня буде доступний для онлайн-пошуку, пише The Guardian.

Йдеться про документи й письмові свідчення, що були вивезені зі Східної Європи під час Другої світової війни і потрапили в Комісію Об’єднаних Націй з розслідування воєнних злочинів у 1943 році.

З документів випливає, що перші вимоги правосуддя пролунали з окупованих країн (Польща, Китай), а не з Британії, США чи СРСР, які після війни організовували Нюрнберзький трибунал

У документах зафіксовано, що збір свідчень почався незабаром після того, як було проголошено декларацію Об’єднаних Націй в січні 1942 року (на основі цього документа в 1945 році створять ООН).

Відповідно до архівів, Польський уряд у вигнанні постачав англійському уряду надзвичайно деталізовані описи концтаборів Аушвіц і Треблінка, де нацисти задушили газом мільйони євреїв.  

Деякі з найраніших документів було зібрано, щоби пред’явити офіційне звинувачення Адольфу Гітлеру за його роль в організації та контролі за масовими вбивствами, що їх проводили нацистські війська в Чехословаччині.

Левову частку доказів зібрав чеський уряд в екзилі. Архів містить понад 300 сторінок, які докладно відображають накази та відповідальність Гітлера.

Урешті-решт, фюреру таємно висунули звинувачення на зустрічі Комісії з розслідування воєнних злочинів у кінці 1944 року, коли Люфтваффе бомбардувало Лондон.

Бібліотеку Вінера заснував д-р Альфред Вінер у 1934 році в Амстердамі, щоб відслідковувати антисемітизм нацистів. На початку Другої світової війни він перевіз бібліотеку до Лондона, відтак працював на британський уряд, інформуючи його про гітлерівський режим і збираючи докази для Нюрнбезького трибуналу.

Тепер бібліотека підтримує дослідження Голокосту й геноциду. Також вона співпрацює з Міжнародною пошуковою службою, допомагаючи людям, які розшукують своїх родичів, що потрапили в концтабори.

"Каталог Комісії ОН із розслідування воєнних злочинів, буде доступний онлайн на нашому сайті цього тижня, — повідомив архівіст бібліотеки Говард Фалькзон, — Тоді люди матимуть можливість відвідувати сам архів і шукати в ньому. Ми очікуємо посилений інтерес. Деякі файли PDF (у які  було скопійовано 900 Гб архіву) містять по 2000 сторінок. Це буде вперше, коли кожен у Сполученому Королівстві матиме до них доступ. Можливо станеться так, що доведеться переписувати ключові розділи історії за допомогою нових доказів".

Архів засекретили в 1940-х, коли Західна Німеччина стала ключовим союзником Великої Британії в "холодній війні" і від використання архівів відмовилися.

Раніше до документів допускали тільки дослідників, що отримали дозвіл від свого уряду та згоду Генсека ООН. Причому копіювати чи робити нотатки заборонялося. 

Як повідомляє сайт бібліотеки Вінера, доступним онлайн буде тільки сам каталог архіву. Отримати цифрові копії документів можна буде в читальному залі бібліотеки в Лондоні. Для цього дослідникам слід домовлятися про візит заздалегідь, відправивши заявку на електронну пошту info@wienerlibrary.co.uk.  

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.