Спецпроект

Архіви ООН про злочини нацистів опублікують онлайн

Лондонська бібліотека Вінера опублікує раніше недоступні архіви Об’єднаних Націй, куди збирали відомості про масове знищення євреїв.

Католог на 10 тис. справ з 21 квітня буде доступний для онлайн-пошуку, пише The Guardian.

Йдеться про документи й письмові свідчення, що були вивезені зі Східної Європи під час Другої світової війни і потрапили в Комісію Об’єднаних Націй з розслідування воєнних злочинів у 1943 році.

З документів випливає, що перші вимоги правосуддя пролунали з окупованих країн (Польща, Китай), а не з Британії, США чи СРСР, які після війни організовували Нюрнберзький трибунал

У документах зафіксовано, що збір свідчень почався незабаром після того, як було проголошено декларацію Об’єднаних Націй в січні 1942 року (на основі цього документа в 1945 році створять ООН).

Відповідно до архівів, Польський уряд у вигнанні постачав англійському уряду надзвичайно деталізовані описи концтаборів Аушвіц і Треблінка, де нацисти задушили газом мільйони євреїв.  

Деякі з найраніших документів було зібрано, щоби пред’явити офіційне звинувачення Адольфу Гітлеру за його роль в організації та контролі за масовими вбивствами, що їх проводили нацистські війська в Чехословаччині.

Левову частку доказів зібрав чеський уряд в екзилі. Архів містить понад 300 сторінок, які докладно відображають накази та відповідальність Гітлера.

Урешті-решт, фюреру таємно висунули звинувачення на зустрічі Комісії з розслідування воєнних злочинів у кінці 1944 року, коли Люфтваффе бомбардувало Лондон.

Бібліотеку Вінера заснував д-р Альфред Вінер у 1934 році в Амстердамі, щоб відслідковувати антисемітизм нацистів. На початку Другої світової війни він перевіз бібліотеку до Лондона, відтак працював на британський уряд, інформуючи його про гітлерівський режим і збираючи докази для Нюрнбезького трибуналу.

Тепер бібліотека підтримує дослідження Голокосту й геноциду. Також вона співпрацює з Міжнародною пошуковою службою, допомагаючи людям, які розшукують своїх родичів, що потрапили в концтабори.

"Каталог Комісії ОН із розслідування воєнних злочинів, буде доступний онлайн на нашому сайті цього тижня, — повідомив архівіст бібліотеки Говард Фалькзон, — Тоді люди матимуть можливість відвідувати сам архів і шукати в ньому. Ми очікуємо посилений інтерес. Деякі файли PDF (у які  було скопійовано 900 Гб архіву) містять по 2000 сторінок. Це буде вперше, коли кожен у Сполученому Королівстві матиме до них доступ. Можливо станеться так, що доведеться переписувати ключові розділи історії за допомогою нових доказів".

Архів засекретили в 1940-х, коли Західна Німеччина стала ключовим союзником Великої Британії в "холодній війні" і від використання архівів відмовилися.

Раніше до документів допускали тільки дослідників, що отримали дозвіл від свого уряду та згоду Генсека ООН. Причому копіювати чи робити нотатки заборонялося. 

Як повідомляє сайт бібліотеки Вінера, доступним онлайн буде тільки сам каталог архіву. Отримати цифрові копії документів можна буде в читальному залі бібліотеки в Лондоні. Для цього дослідникам слід домовлятися про візит заздалегідь, відправивши заявку на електронну пошту info@wienerlibrary.co.uk.  

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.