Спецпроект

Архіви ООН про злочини нацистів опублікують онлайн

Лондонська бібліотека Вінера опублікує раніше недоступні архіви Об’єднаних Націй, куди збирали відомості про масове знищення євреїв.

Католог на 10 тис. справ з 21 квітня буде доступний для онлайн-пошуку, пише The Guardian.

Йдеться про документи й письмові свідчення, що були вивезені зі Східної Європи під час Другої світової війни і потрапили в Комісію Об’єднаних Націй з розслідування воєнних злочинів у 1943 році.

З документів випливає, що перші вимоги правосуддя пролунали з окупованих країн (Польща, Китай), а не з Британії, США чи СРСР, які після війни організовували Нюрнберзький трибунал

У документах зафіксовано, що збір свідчень почався незабаром після того, як було проголошено декларацію Об’єднаних Націй в січні 1942 року (на основі цього документа в 1945 році створять ООН).

Відповідно до архівів, Польський уряд у вигнанні постачав англійському уряду надзвичайно деталізовані описи концтаборів Аушвіц і Треблінка, де нацисти задушили газом мільйони євреїв.  

Деякі з найраніших документів було зібрано, щоби пред’явити офіційне звинувачення Адольфу Гітлеру за його роль в організації та контролі за масовими вбивствами, що їх проводили нацистські війська в Чехословаччині.

Левову частку доказів зібрав чеський уряд в екзилі. Архів містить понад 300 сторінок, які докладно відображають накази та відповідальність Гітлера.

Урешті-решт, фюреру таємно висунули звинувачення на зустрічі Комісії з розслідування воєнних злочинів у кінці 1944 року, коли Люфтваффе бомбардувало Лондон.

Бібліотеку Вінера заснував д-р Альфред Вінер у 1934 році в Амстердамі, щоб відслідковувати антисемітизм нацистів. На початку Другої світової війни він перевіз бібліотеку до Лондона, відтак працював на британський уряд, інформуючи його про гітлерівський режим і збираючи докази для Нюрнбезького трибуналу.

Тепер бібліотека підтримує дослідження Голокосту й геноциду. Також вона співпрацює з Міжнародною пошуковою службою, допомагаючи людям, які розшукують своїх родичів, що потрапили в концтабори.

"Каталог Комісії ОН із розслідування воєнних злочинів, буде доступний онлайн на нашому сайті цього тижня, — повідомив архівіст бібліотеки Говард Фалькзон, — Тоді люди матимуть можливість відвідувати сам архів і шукати в ньому. Ми очікуємо посилений інтерес. Деякі файли PDF (у які  було скопійовано 900 Гб архіву) містять по 2000 сторінок. Це буде вперше, коли кожен у Сполученому Королівстві матиме до них доступ. Можливо станеться так, що доведеться переписувати ключові розділи історії за допомогою нових доказів".

Архів засекретили в 1940-х, коли Західна Німеччина стала ключовим союзником Великої Британії в "холодній війні" і від використання архівів відмовилися.

Раніше до документів допускали тільки дослідників, що отримали дозвіл від свого уряду та згоду Генсека ООН. Причому копіювати чи робити нотатки заборонялося. 

Як повідомляє сайт бібліотеки Вінера, доступним онлайн буде тільки сам каталог архіву. Отримати цифрові копії документів можна буде в читальному залі бібліотеки в Лондоні. Для цього дослідникам слід домовлятися про візит заздалегідь, відправивши заявку на електронну пошту info@wienerlibrary.co.uk.  

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.