АНОНС: Презентація книг дослідника Биківнянських поховань у Києві

27 квітня в Національній історичній бібліотеці України відбудеться презентація книг Андрія Амонса, полковника юстиції у відставці, члена комісії Київської міської ради з питань поновлення прав реабілітованих.

Андрій Амонс розповість про трагічні  сторінки "Великої чистки" 1937 – 1938 років, яка охопила весь Радянський Союз і була спрямована на знищення реальних та уявних ворогів Сталіна.

Серед населення здійснювалося нагнітання страху та почуття незахищеності, рабської залежності та покори "великому вождеві". Смертний вирок ставав звичайним явищем і не підлягав апеляції. У кращому випадку, "ворогів народу" чекав тривалий термін ув'язнення в сибірських концтаборах.

 

Андрій Амонс – автор численних нарисів і статей про репресованих на Київщині цивільних громадян і військовослужбовців, жертв сталінського режиму, людей, які десятиліттями були забуті в безіменних могилах на території Биківнянського лісу та в багатьох місцях на території України. Автор досліджував архіви СБУ: протоколи засідань Київської "Трійки" УНКВС, "Вищої Двійки".

За останні десять років побачили світ такі книги Андрія Амонса, як "Биківнянська трагедія", "Биківнянські жертви", "Репресовані прокурори в Україні" та електронне видання "Быковнянские коллекции: находки из быковнянских захоронений".

27 квітня, 15.00

Місце: Національна історична бібліотека України (Київ, вул. Лаврська 9, корпус № 24 (Києво-Печерська Лавра).

Контакти:  (044) 280 33 81.

Вхід вільний.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.