Спецпроект

Єврейський монумент у Тернополі знову пошкодили. ФОТО

Вандали знову осквернили єврейський меморіал на околиці села Петриків поблизу Тернополя.

Про це повідомив голова єврейської громади Тернопільщини Ігор Банзерук, передає ZAXID.net.  Уранці пам’ятник облили невідомою маслянистою рідиною.

"Я звернувся до міліції, в СБУ, повідомив про це консула Ізраїлю в Україні Геннадія Поліщука, керівництву Всеукраїнської єврейської організації. Зараз збираємо громаду і будемо очищати пам'ятник від нечистот", – сказав Банзерук.

За його словами, за останні десять років такі акти вандалізму на могилі жертвам Голокосту були здійснені шість разів. Зловмисників так і не затримали.

Фото: Укрінформ

Раніше "Історична правда" повідомляла про атаку вандалів на пам'ятник 24 березня цього року. За кілька днів його відчистили активісти Спілки українського молоді.

Пам'ятний знак жертвам Голокосту розташований у Петриківцях Тернопільського району. У цих околицях під час Другої світової війни йшли масові розстріли євреїв з місцевого гетто, яке, за даними Наукового центру юдаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової, вважалося найбільшим в Галичині серед єврейських гетто.

На місці, де загинуло понад 5 тис. євреїв, у 1990-х встановлено меморіальний знак з написом: "В пам'ять святих мучеників-євреїв, жорстоко знищені нацистськими вбивцями і похованих тут".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.