Невідомі облили фарбою знак на честь дивізії "Галичина" в Тернополі

У Тернополі невідомі облили червоною фарбою пам’ятний знак на честь дивізії військ СС "Галичина"

Як повідомила прес-служба міської ради Тернополя, це сталося 27 квітня у парку Топільче напередодні 74-ї річниці створення дивізії, передає ZAXID.net.

Зазначається, що акт вандалізму над пам’ятним знаком на честь дивізії виявили працівники КП "Об'єднання парків культури і відпочинку" зранку 27 квітня.

"Невідомі облили пам’ятник червоною фарбою напередодні 28 квітня – дня вшанування воїнів СС "Галичина" і 74-ї річниці створення дивізії. Працівники комунального підприємства звернулися у поліцію, а також оперативно очистили пам’ятний знак від фарби", – йдеться в повідомленні міськради.

Як зазначають тернопільські ЗМІ, пам’ятний знак воякам на початку алеї у тернопільському парку плюндрують не вперше.

Алею на честь вояків дивізії "Галичина" і пам’ятний знак на її початку у парку "Топільче" в Тернополі вперше заклали в травні 2009 року. Невдовзі вандали знищили усі висаджені дуби, а також знак, встановлений на честь дивізії.

У жовтні 2013 року і алею, і знак заклали вдруге.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.