Українські науковці виступили на підтримку Центральноєвропейського університету

Низка середовищ українських науковців підписала заяву про академічну солідарність із Центральноєвропейським університетом, якому загрожує закриття.

Понад 100 істориків, які працюють в українських академічних установах та дослідницьких організаціях, виступили проти закриття університету, який розташовується в столиці Угорщині Будапешті. Науковці назвали рішення угорської влади, що перешкоджають діяльності університету, наступом на академічні свободи.

"Ми, українські історики, що підписалися, висловлюємо свою солідарність з Центральноєвропейським університетом у Будапешті та категоричну незгоду із схваленими 4 квітня цього року парламентом Угорщини законодавчими пропозиціями угорського уряду, що перешкоджають продовженню діяльності ЦЄУ в Будапешті й обмежують засади академічної свободи", — йдеться у заяві, яку оприлюднив сайт Historians

Підписанти назвали університет "одним із символів появи нової академічної й інтелектуальної культури в Центрально-Східній Європі" під час "холодної війни".

"Прийнятий закон викликає глибоке занепокоєння, оскільки він становить загрозу для вільного розвитку академічного життя в Центрально-Східній Європі. Ми підтримуємо усі зусилля академічної спільноти Центральноєвропейського університету, скеровані на оборону засад університетської свободи та продовження його наукових і освітніх проектів", — заявляють історики.  

Звернення адресоване безпосередньо Центральноєвропейському університетові, президентові Угорщини Яношу Адеру, прем’єр-міністрові Угорщини Віктору Орбану та міністру людських ресурсів Угорщини Золтану Балогу.

Повний текст заяви й список підписантів можна переглянути тут.

Викладачі Українського Католицького університету також висловили підтримку університету. 

"ЦЄУ є шанованим членом міжнародної академічної спільноти і його присутність в Угорщині була важливою для визнання угорської академічної спільноти на міжнародній арені. Запропоновані урядом зміни до законодавства несуть загрозу для академічної свободи і становлять небезпечний прецедент для наукової і освітньої діяльності в інших країнах. Ми з усією повагою звертаємося до уряду Угорщини з проханням відкликати запропоновані законодавчі нововведення і розпочати консультації з ЦЄУ…", —  написано у зверненні, оприлюненому на сторінці вишу у "Фейсбуці".

Текст звернення викладачів Українського Католицького університету 

Листа міністру Золтану Балогу на підтримку ЦЄУ надіслав і президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич.

Він наголосив на тісній співпраці та спільних проектах, які здійснюють ЦЄУ та Академія, а також спільності засадничих цінностей академічної свободи, критичного мислення та свободи слова, на яких ґрунтуються обидва університети.

"Деякі випускники навчання в НаУКМА та ЦЄУ повернулися в Україну, щоб зайняти провідні позиції в академічному та адміністративному середовищах, в той час, як інші позитивно впливають на розвиток України в бізнесі, державному секторі та громадських організаціях", — написав Мелешевич.

"Я пишу, щоб висловити солідарність НаУКМА з Центральноєвропейським університетом. Ми з пошаною просимо угорський уряд вступити в консультації щодо законопроекту, який може поставити під сумнів академічну свободу ЦЄУ і, відповідно, створити негативний прецедент не тільки для Угорщини, а й для інших країн Європи", — додав президент Могилянки.

 Для збільшення тисніть сюди.

Нагадаємо, 4 квітня угорський парламент схвалив законопроект від уряду країни, який планує зобов'язати Центральноєвропейський університет узгоджувати вручення дипломів угорського зразка тільки за згодою з урядом. Керівництво вишу вважає, що ці дії спрямовані на те, щоб закрити заклад.

За повідомленням "Німецької хвилі", угорська влада стверджує, що заснований у 1991 році меценатом та мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейський університет мав "несправедливу перевагу" перед іншими університетами країни. Угорський прем'єр заявив, що "університет Сороса" весь час "шахраював", оскільки міг одночасно надавати дипломи угорського та американського зразка.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.