У Чернігові розвертають Хмельницького обличчям до церкви, спиною до Москви

У Чернігові пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому почали розвертати в протилежний бік — обличчям до П'ятницької церкви й центральної площі міста і, як виявилося, спиною — до Москви.

Про це повідомляє УНІАН. За інформацією з прес-служби Чернігівської міської ради, поворот скульптури гетьмана на 180 градусів обійдеться міському бюджету у 700 тис. грн.

Цього тижня навколо пам'ятника вже зведено риштування. У сквері зараз триває реконструкція, що розпочалася торік.

Дискусія щодо необхідності повернути Хмельницького обличчям до П'ятницької церкви, обласного драматичного театру і Красної площі велася досить довго.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Тепер у ході реконструкції скверу пам’ятник роботи відомого скульптора Івана Кавалерідзе розвернуть, встановивши обличчям до центральної площі міста і П'ятницької церкви.

"Як відомо, саме такою була ідея автора цього пам'ятника - відомого чернігівського архітектора Андрія Карнабеда. Але під час будівництва об'єкту тодішнє керівництво змусило будівельників розвернути скульптуру в протилежний бік, обличчям до тодішнього обкому компартії", —  зазначили у прес-службі міськради.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Чернігові, встановлений у 50-х роках ХХ століття, мав нагадувати про 300-літній ювілей "возз'єднання" України з Росією, що широко відзначався 1954 року. Ініціатором встановлення монументу був перший секретар чернігівського обкому КП(б)У Василь Марков.

Пам'ятник має вигляд бетонної статуї заввишки 2,5 м на циліндричному цегляному постаменті заввишки 3,2 м, що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою. Основою служить земляний пагорб. Розташований він у центрі скверу імені Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка). Автори — скульптори І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич, архітектор —  А. А. Карнабіда.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Рішення про напрямок орієнтування пам'ятника, за спогадами Карнабіди, приймав тодішній перший секретар міськкому КП(б)У Федір Коротков, який розпорядився, аби гетьман дивився у напрямку запроектованої будівлі міськкому партії.

За однією з версій, про напрямок орієнтації пам'ятника запитували навіть у видатного архітектора-реставратора Петра Барановського, який саме займався відновленням П'ятницької церкви. Барановський ніби-то порекомендував встановити скульптуру на підшипники, аби можна було розвертати "за необхідності".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.