Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриють виставку про Катинський злочин

23 травня в Києві урочисто відкриють виставку "ЗЛОЧИН 1940 – історія Катинського злочину".

У відкритті виставки візьме участь Надзвичайний Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, польська делегація Інституту Національної пам`яті Польщі на чолі з його керівником Ярославом Шареком та Голова Українського Інституту Національної пам`яті Володимир В`ятрович.

"Нашою виставкою ми хочемо показати, що таке Катинь. Це символ геноциду поляків радянським режимом, символ брехні, змови мовчання на міжнародній арені і перемоги правди. Це символ усунення польської інтелігенції, громадян II Речі Посполитої різних національносгей і віросповідань, символ драми у людському, національному у державному вимірах", – говорять організатори.

 

23 травня, вівторок, 16.00 


Місце:
Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" (м. Київ, вул. Госпітальна, 24-А).

Організатори: Посольство Республіки Польща в Україні, Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця", Інститут Національної Пам’яті Республіки Польща та Катинський Музей

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.