Спецпроект

У Варшаві вперше відзначатимуть "День пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА"

У Варшаві 9 липня відбудеться відзначення "дня пам’яті жертв геноциду ОУН—УПА".

Як інформує ZAXID.net з посиланням "Gazeta Wyborcza", до почесного комітету з організації цього заходу увійшли єпископи, політики провладної партії "Закон і справедливість" та опозиційної "Громадянської платформи" та прокремлівська крайня правиця.

"Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА, який вчинили українські націоналісти буде відзначатись у Польщі вперше. Минулого року Сейм одноголосно підтримав ухвалу, яка встановлює це свято 11 липня. У всій Польщі святкові заходи мають відбутись на два дні раніше. Це не будуть державні урочистості, їх організовують патріотичне товариство кресових організацій і ветеранів", — пише польське видання.

Головою почесного комітету з відзначення цього свята є відомий своїми антиукраїнськими поглядами отець Тадеуш Ісакович-Залеський. У комітет увійшли двоє віце-прем’єр-міністрів — юстиції Патрік Які та оборони Міхал Дворчик, та багато депутатів Сейму та сенаторів в основному із провладної партії "Закон і справедливість" та Кукіз’15, чимало політиків якої також мають антиукраїнські настрої.

Також у комітеті є троє єпископів, маршалек Опольського воєводства Анджей Була, маршалек Малопольського воєводства Яцек Крупа (обидва з опозиційної партії "Громадянська платформа").

Також до комітету увійшло чимало професорів, зокрема Богуслав Пазь із Вроцлавського університету. Це той самий професор, який два роки тому так прокоментував кадри фільму у якому проросійські сепаратисти катують українських солдатів: "Бандерівське стерво отримало по зубах аж мило стає! І як тут не любити росіян?".

У комітеті є також чимало так званих народовців — ще однієї антиукраїнської партії. Наприклад, президент Руху народовців Роберт Вінницький, колишній президент Національно-радикального табору Бартош Бакер, який у 2014 році був гостем самопроголошеного уряду в Донецьку. Через рік він дав інтерв'ю російському РЕН ТВ, де заявив, що "Новоросійське повстання — це поле битви із західним лібералізмом".

"Присутність у комітеті осіб, які представляють уряд і Сейм разом із людьми, які багато років беруть активну участь у антиукраїнській діяльності наштовхує на питання: чи маємо справу із початком перевороту у політиці щодо України?", — коментує ситуацію Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.

Товариство кресових організацій та ветеранів добивається патронату президента Польщі Анджея Дуди над заходом.

Святкування почнеться 9 липня о 12:00 біля могили невідомого солдата у Варшаві, після цього відбудеться "кресовий марш", а завершаться урочистості "кресовим концертом" біля пам’ятника Варшавському повстанню.

Нагадаємо, 22 липня 2016 року Польський Сейм  прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті "жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами" проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках і  встановлює 11 липня "Днем пам’яті поляків — жертв геноциду, здійснених ОУН—УПА на східних Кресах Другої Речі Посполитої". 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.