В Лаврі знайшли мумію. Єгипетську

5 травня в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться представлення колекції старожитностей Давнього Єгипту.

На початку 2017 року, під час звірки фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, заступник генерального директора археолог Сергій Пивоваров виявив справжню древньоєгипетську мумію.

Згодом стало відомо, що йдеться  навіть про кілька надзвичайно цікавих експонатів, які потрапили до Києва ще на межі ХІХ - ХХ століть.  Як з’ясувалося, спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, потому перебували у Музеї атеїзму, який тоді розташовувався у Києво-Печерський Лаврі.

Кілька десятків років ці унікальні предмети, забутими знаходилися у  фондосховищі, і лише тепер  були віднайдені. Нині колекція старожитностей Давнього Єгипту складається з двох мумій, двох розписаних саркофагів та кількох канопів (грець. Κάνωβος лат. Canopus – поховальних посудин для внутрішніх органів).

Учасники презентації:

- Євген НИЩУК - Міністр культури України.

- Любомир МИХАЙЛИНА – доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Сергій ПИВОВАРОВ – доктор історичних наук, заступник генерального директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Гліб ІВАКІН – професор, доктор історичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора Інституту археології Національної академії наук України.

- Микола ТАРАСЕНКО -  доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України.

- Віктор КЛОЧКО - професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри археології Національного університету "Києво-Могилянська академія".

- Лариса КУЛАКОВСЬКА - кандидат історичних наук, директор археологічного музею Інституту археології Національної академії наук України.

5 травня, п’ятниця, 11.00 

Місце: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 25).

Акредитація для представників ЗМІ:  тел.: 234-15-36, ел. адреса: presa@mincult.gov.ua.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.