Знайшлася відбита голова київського Леніна. ФОТО

З понівеченого фрагмента пам’ятника роботи скульптора Сергія Меркурова виготовили новий мистецький об’єкт

Журналістка Ірина Ромалійська розмістила в соціальній мережі фотографію голови пам’ятника Володимиру Леніну, передає "Громадське радіо". Раніше голова вважалась втраченою.

На фото видно, що червоний полірований граніт значною мірою збитий з фрагмента пам’ятника молотками. Багатокілограмовий уламок установлено на основу на шести металевих ніжках. До основи також прикручені зубчасті металеві колеса і частини якогось механізму.

Голова пам’ятника Леніну в Києві в якості нового арт-об’єкту, 2017 рік. Фото: Facebook Ирина Ромалийская 

В результаті частина пам’ятника, що був зведений коли в мистецтві панувала епоха соціалістичного реалізму, перетворився на арт-об’єкт подібний за стилем до стим-панку.

За словами Ірини Ромалійської голова перебуває у офісі адвокатського об’єднання, партнером-засновником якого є депутат Київради від політичної парті "Батьківщина", ветеран бойових дій на Донбасі Юрій Дідовець.

Пам’ятник засновнику СРСР Воодимиру Леніну в Києві було установлено 5 грудня 1946 року. Автором монументу був скульптор Сергій Меркуров. 

Мітингувальники відколюють шматки від голови пам’ятника Леніну, 2013 рік. Фото: Wikipaedia

Пам’ятник було звалено з постаменту 8 грудня 2013 року під час подій Євромайдану. 

Постамент від монументу лишається на своєму місці. Київська влада час від часу використовує його для тимчасових мистецьких акцій.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".