У Боярці відкрили барельєф полковнику Коновальцеві. ФОТО, ВІДЕО

10 червня в Боярці Київської області урочисто відкрили барельєф полковнику Армії УНР, засновнику ОУН Євгену Коновальцю.

Барельєф установили на будівлі міської школи № 2 з ініціативи благодійного фонду "Героїка". 

У цьому приміщення в листопаді-грудні 1918 року розташовувався штаб Осадного корпусу Січових стрільців, яким командував Коновалець.

 Усі фото - Віталій Падалка 

На церемонії відкриття були присутні: міністр культури України Євген Нищук, дисидент, політв'язень, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко, представники місцевої влади, численні громадські та культурні діячі.

 

Почесну варту на заході забезпечували реконструктори військово-історичного клубу "Постанець" в одностроях Армії УНР та ліцеїсти-зв’язківці

 
 

.Освятили меморіальний знак представники духовенства за супроводу церковного хору.

 
 

Група "Хорея козацька" виконала автентичні пісні часів Української революції 1917—1921 років. Більше фото — тут.

Євген Коновалець (14.06.1891—23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк (дивізію, корпус, групу) Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Як повідомлялося, раніше в Боярці встановили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця. Наступно ночі її облили фарбою вандали, однак активісти швидко відчистили дошку.

У м. Подільську Одеської області демонтували пам'ятник радянському воєначальнику часів Української революції і Громадянської війни Григорію Котовському.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.