У Боярці відкрили барельєф полковнику Коновальцеві. ФОТО, ВІДЕО

10 червня в Боярці Київської області урочисто відкрили барельєф полковнику Армії УНР, засновнику ОУН Євгену Коновальцю.

Барельєф установили на будівлі міської школи № 2 з ініціативи благодійного фонду "Героїка". 

У цьому приміщення в листопаді-грудні 1918 року розташовувався штаб Осадного корпусу Січових стрільців, яким командував Коновалець.

 Усі фото - Віталій Падалка 

На церемонії відкриття були присутні: міністр культури України Євген Нищук, дисидент, політв'язень, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко, представники місцевої влади, численні громадські та культурні діячі.

 

Почесну варту на заході забезпечували реконструктори військово-історичного клубу "Постанець" в одностроях Армії УНР та ліцеїсти-зв’язківці

 
 

.Освятили меморіальний знак представники духовенства за супроводу церковного хору.

 
 

Група "Хорея козацька" виконала автентичні пісні часів Української революції 1917—1921 років. Більше фото — тут.

Євген Коновалець (14.06.1891—23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк (дивізію, корпус, групу) Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Як повідомлялося, раніше в Боярці встановили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця. Наступно ночі її облили фарбою вандали, однак активісти швидко відчистили дошку.

У м. Подільську Одеської області демонтували пам'ятник радянському воєначальнику часів Української революції і Громадянської війни Григорію Котовському.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.