У російському Тольятті не можуть знайти капсулу з посланням комсомольців

У м. Тольятті в Російській Федерації планують відкрити капсулу часу з посланням, яку комсомольці закопали в 1967 році. Однак саму капсулу досі не можуть знайти.

Капсулу з посланням до майбутніх поколінь, яку комсомольці заклали в 1967 році на Молодіжному бульварі Центрального району міста, запланували відкрити 24 червня о 18:00 на День молоді, інформує "Август радіо". Саме цього дня виповнюється 50 років із дня закладки капсули. 

8 червня розпочалися підготовчі роботи — робітники почали шукати капсулу в основі пам'ятника, що споруджений над місцем закладки. Однак, як повідомляє місцевий портал "Волга-Ньюс", досі знайти її так і не змогли.

 Фото: tltmuseum.ru

Комунальники зняли бетонні плити та обстежили фундамент металошукачем, однак безрезультатно. 

Пам'ятник, що присвячений комсомольцям усіх поколінь, відкрили 27 жовтня 1978 року з нагоди 60-річчя ВЛКСМ. Автори: скульптор Ігор Бурмистенко та архітектор Юрій Кононов.  

Монумент являє собою прямокутну основу, на які встановлено бетонну стелу. На гранях стели — образи комсомольців різних поколінь.

 Фото: tltpravda.ru

Капсула з посланням була закладена з правого боку. На стелі є напис "Відкрити у 2017 році". 

За даними сайта "news163.ru", в закладці артефакту брали участь три роти офіцерської школи чекістів, духовий оркестр і комсомольці.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".