Що засекречував СРСР про Другу світову — опублікували документ із Архіву СБУ

У мережі оприлюднили витяг з переліку відомостей, які забороняли розповсюджувати у СРСР про воєнний та поствоєнний періоди часів Другої світової війни на території Радянського Союзу.

До засекреченої інформації потрапили дані про мобілізацію до Червоної Армії, людські й матеріальні втрати, допомога союзників, відомості про вплив війни на населення тощо. 

Центр досліджень визвольного руху опублікував на своїй сторінці у Facebook електронні копії документу "Перечень сведений, запрещенных к опубликованию в открытой печати и по радио".

Перелік датується січнем 1949 року. Розсекречений документ зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

 

Серед відомостей, які не можна було друкувати в газетах чи розповідати по радіо були, зокрема, такі:

  • дані про мобілізацію жінок та їх кількість на війні (як в цифрах, так і у відсотках);
  • узагальнені дані про вплив війни на здоров’я населення (стан харчування, рівень народжуваності тощо);
  • цифрові дані про людські втрати на війні;
  • дані про кількість інвалідів;
  • загальні дані про втрати союзників та противників.

Окрім цього забороняли публікувати та озвучувати по радіо будь-яку інформацію про ввіз та використання на території СРСР захоплених "на території противника": промислових та сільськогосподарських обладнань, транспорту, витвори мистецтва, продовольство, тварин, відомості про кораблі, отримані за ленд-лізом. 

Також не можна було розповідати у ЗМІ відомості про випадки, коли медики використовували зброю (окрім випадків самозахисту та захисту хворих та поранених).

Не можна було поширювати дані про кількість мобілізованого механічного та живого транспорту, а також втрати по них, інформацію про захворювання тварин чумою.

Секретною були відомості про кількість військової техніки, яка надійшла від союзників та досвід її використання, інформація про іноземні армії, вичитана у закордонній пресі. До публікації не допускались фото з об’єктами оборонного значення.

Не підлягали оприлюдненню загальні дані про стан злочинності, інформація про закриті судові процеси, адміністративні виселення "соціально-небезпечних елементів", відомості про дислокацію таборів, колоній, місць спецпоселень, про мобілізацію населення для виконання важких робіт по СРСР в цілому, республікам, краям, областям та міністерствам.

Під гриф "секретно" потрапила також інформація про екологічний стан: про масштабні аварії та катастрофи, про стихійні біди, про кількість отруйних та вибухових речовин, які використовуються у радянській промисловості.

"Пропагандистський міф про "Велику Вітчизняну" виник  завдяки тому, що справжня інформація цензурувалася і засекречувалася. У час, коли російська пропаганда продовжує використовувати ці міфи, архіви особливо мають працювати над тим, щоб показувати та відкривати таємниці комуністичної цензури", — говорить Андрій Когут, директор ГДА СБУ

Документ, про інформацію, яка має бути цензурована, завершується цілком логічно — забороною друкувати у ЗМІ та оприлюднювати по радіо відомості про радянську цензуру та дані, які розкривають організацію та методи її роботи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.