Що засекречував СРСР про Другу світову — опублікували документ із Архіву СБУ

У мережі оприлюднили витяг з переліку відомостей, які забороняли розповсюджувати у СРСР про воєнний та поствоєнний періоди часів Другої світової війни на території Радянського Союзу.

До засекреченої інформації потрапили дані про мобілізацію до Червоної Армії, людські й матеріальні втрати, допомога союзників, відомості про вплив війни на населення тощо. 

Центр досліджень визвольного руху опублікував на своїй сторінці у Facebook електронні копії документу "Перечень сведений, запрещенных к опубликованию в открытой печати и по радио".

Перелік датується січнем 1949 року. Розсекречений документ зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

 

Серед відомостей, які не можна було друкувати в газетах чи розповідати по радіо були, зокрема, такі:

  • дані про мобілізацію жінок та їх кількість на війні (як в цифрах, так і у відсотках);
  • узагальнені дані про вплив війни на здоров’я населення (стан харчування, рівень народжуваності тощо);
  • цифрові дані про людські втрати на війні;
  • дані про кількість інвалідів;
  • загальні дані про втрати союзників та противників.

Окрім цього забороняли публікувати та озвучувати по радіо будь-яку інформацію про ввіз та використання на території СРСР захоплених "на території противника": промислових та сільськогосподарських обладнань, транспорту, витвори мистецтва, продовольство, тварин, відомості про кораблі, отримані за ленд-лізом. 

Також не можна було розповідати у ЗМІ відомості про випадки, коли медики використовували зброю (окрім випадків самозахисту та захисту хворих та поранених).

Не можна було поширювати дані про кількість мобілізованого механічного та живого транспорту, а також втрати по них, інформацію про захворювання тварин чумою.

Секретною були відомості про кількість військової техніки, яка надійшла від союзників та досвід її використання, інформація про іноземні армії, вичитана у закордонній пресі. До публікації не допускались фото з об’єктами оборонного значення.

Не підлягали оприлюдненню загальні дані про стан злочинності, інформація про закриті судові процеси, адміністративні виселення "соціально-небезпечних елементів", відомості про дислокацію таборів, колоній, місць спецпоселень, про мобілізацію населення для виконання важких робіт по СРСР в цілому, республікам, краям, областям та міністерствам.

Під гриф "секретно" потрапила також інформація про екологічний стан: про масштабні аварії та катастрофи, про стихійні біди, про кількість отруйних та вибухових речовин, які використовуються у радянській промисловості.

"Пропагандистський міф про "Велику Вітчизняну" виник  завдяки тому, що справжня інформація цензурувалася і засекречувалася. У час, коли російська пропаганда продовжує використовувати ці міфи, архіви особливо мають працювати над тим, щоб показувати та відкривати таємниці комуністичної цензури", — говорить Андрій Когут, директор ГДА СБУ

Документ, про інформацію, яка має бути цензурована, завершується цілком логічно — забороною друкувати у ЗМІ та оприлюднювати по радіо відомості про радянську цензуру та дані, які розкривають організацію та методи її роботи.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.