Що засекречував СРСР про Другу світову — опублікували документ із Архіву СБУ

У мережі оприлюднили витяг з переліку відомостей, які забороняли розповсюджувати у СРСР про воєнний та поствоєнний періоди часів Другої світової війни на території Радянського Союзу.

До засекреченої інформації потрапили дані про мобілізацію до Червоної Армії, людські й матеріальні втрати, допомога союзників, відомості про вплив війни на населення тощо. 

Центр досліджень визвольного руху опублікував на своїй сторінці у Facebook електронні копії документу "Перечень сведений, запрещенных к опубликованию в открытой печати и по радио".

Перелік датується січнем 1949 року. Розсекречений документ зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

 

Серед відомостей, які не можна було друкувати в газетах чи розповідати по радіо були, зокрема, такі:

  • дані про мобілізацію жінок та їх кількість на війні (як в цифрах, так і у відсотках);
  • узагальнені дані про вплив війни на здоров’я населення (стан харчування, рівень народжуваності тощо);
  • цифрові дані про людські втрати на війні;
  • дані про кількість інвалідів;
  • загальні дані про втрати союзників та противників.

Окрім цього забороняли публікувати та озвучувати по радіо будь-яку інформацію про ввіз та використання на території СРСР захоплених "на території противника": промислових та сільськогосподарських обладнань, транспорту, витвори мистецтва, продовольство, тварин, відомості про кораблі, отримані за ленд-лізом. 

Також не можна було розповідати у ЗМІ відомості про випадки, коли медики використовували зброю (окрім випадків самозахисту та захисту хворих та поранених).

Не можна було поширювати дані про кількість мобілізованого механічного та живого транспорту, а також втрати по них, інформацію про захворювання тварин чумою.

Секретною були відомості про кількість військової техніки, яка надійшла від союзників та досвід її використання, інформація про іноземні армії, вичитана у закордонній пресі. До публікації не допускались фото з об’єктами оборонного значення.

Не підлягали оприлюдненню загальні дані про стан злочинності, інформація про закриті судові процеси, адміністративні виселення "соціально-небезпечних елементів", відомості про дислокацію таборів, колоній, місць спецпоселень, про мобілізацію населення для виконання важких робіт по СРСР в цілому, республікам, краям, областям та міністерствам.

Під гриф "секретно" потрапила також інформація про екологічний стан: про масштабні аварії та катастрофи, про стихійні біди, про кількість отруйних та вибухових речовин, які використовуються у радянській промисловості.

"Пропагандистський міф про "Велику Вітчизняну" виник  завдяки тому, що справжня інформація цензурувалася і засекречувалася. У час, коли російська пропаганда продовжує використовувати ці міфи, архіви особливо мають працювати над тим, щоб показувати та відкривати таємниці комуністичної цензури", — говорить Андрій Когут, директор ГДА СБУ

Документ, про інформацію, яка має бути цензурована, завершується цілком логічно — забороною друкувати у ЗМІ та оприлюднювати по радіо відомості про радянську цензуру та дані, які розкривають організацію та методи її роботи.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.