У Києві поліція змусила чоловіка зняти футболку зі символікою СРСР

Правоохоронці змусили киянина Дмитра Дульського скинути футболку з написом "СССР" і знаком серпа і молота.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя".

Випадок трапився 22 червня в районі парку Вічної Слави поблизу метро Арсенальна у Києві, розповів "Українській правді.Життя" Дмитро.

У той час, як він ішов повз до свого офісу на вулицю Лаврську, у парку проходила акція пам'яті жертв німецько-радянської. Цього дня у 1941 році гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

Фото: Українська правда

Дмитра зупинили правоохоронці, які стежили за порядком.

Вони сказали чоловікові, що він носить заборонену символіку і попросили одягнути футболку навиворіт. Коли Дмитро відмовився, футболку попросили зняти.

В офісі чоловік знайшов запасний одяг і переодягнувся.

"Для мене ця символіка асоціюється з панк-роком, я не збирався промотувати Компартію, це минула епоха. Але не став сперечатись. Іноді я ношу радикальні футболки. Може, не мав рації. Може, скромніше треба висловлювати свою індивідуальність. Якщо я когось образив – прошу мене вибачити", – розповів Дмитро.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.