Померла перша жінка-математик — лауреат найвищої наукової нагороди США

8 серпня в Нью-Йорку в віці 94 роки померла Кейтлін С. Моравец — перша жінка-математик, яка здобула Національну медаль науки США.

Її досягнення в царині математики дістали повсюдне практичне застосування та відкрили професію для багатьох інших жінок, пише "Вашингтон Пост".

Доктор Моравец досягла вершин кар’єри математики в часи, коли мало хто з жінок мав можливість навчатися математики чи працювати в цій галузі.

Майже вся її кар’єра минула в Університеті Нью-Йорка, де вона певний час посідала посаду директора Курантівського інституту математичних наук.

Кетлін Сінг (за чоловіком — Моравец) народилася 5 травня 1923 року в Торонто (Канада) в родині відомого викладача Торонтського університету ірландського походження Джона Лінгтона Сінга. Її мати теж вивчала математику, тож обоє батьків заохочували інтелектуальні та професійні амбіції Кетлін.

 Кетлін Моравец і Гарольд Гред у коледжі Нью-Йоркського університету, 1964 рік. Фото: New York University 

У 1945 році Кейтлін здобула ступінь бакалавра в Університеті Торонто,  магістерський ступінь — у 1946 році Массачусетському технологічному інституті. Ступінь доктора філософії в галузі математики вона здобула знову ж у Нью-Йоркському університеті в 1951 році.

Шукаючи роботу, вона "лише хотіла того, що було доступне для чоловіків", як вона одного разу сказала виданню USA Today. За її словами, Курантівський інститут підтримав її кар’єру, давши підвищення, коли в неї була перша дитина, завдяки чому вона мала змогу платити за дитячий садок, коли повернулася до праці.

Влаштувавшись у 1950-х, вона швидко стала відомою завдяки дослідженням навколозвукового потоку, тобто поведінки повітря під час досягнення об’єктом, як от літак, швидкості звуку.

Це було справою першочергового інтересу для інженерів військової авіації, які намагалися розробити такі крила літака, які б могли згладжувати ударні хвилі, що утворюються, коли повітря навколо літака проходить звуковий бар’єр.

Теорема д-ра Моравец показала, що, попри сподівання інженерів, протиударна конструкція "можлива в теорії, але неможлива на практиці", — повідомив в інтерв’ю професор математики Університету м. Нью-Йорка Роберт В. Кон.

Відтак інженери сконцентрувалися на зменшенні впливу ударних хвиль замість намагатися зовсім його уникнути.

Д-р Моравец також відзначили за її працю, яка пояснювала розсіювання звукових, світлових, водних і гравітаційних хвиль від зіткнення об перешкоди. Концепція "нерівності Моравец", як її називають, "досі використовується для вирішення широкого спектру практичних завдань", — каже професор математики Університету м. Нью-Йорка Дін Янг.  

У 1998 році д-ра Моравец нагородили Національною медаллю науки за академічні досягнення, які "стали можливими завдяки її лідерським якостям та натхненню, розсудливості й далекоглядності, знанням та великодушності щодо колег та співробітників".

Також д-р Моравец була членом ради Принстонського університету та Фонду Альфреда П. Слоуна, а також президентом Американського математичного товариства, яке відзначило її нагородою за професійні досягнення в житті. 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.