Спецпроект

До 85-х роковин уряд не планує добудувати музей Голодомору?

Уряд затвердив план заходів із відзначення 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років на 2017—2018 роки. Намірів збудувати другу чергу "Меморіалу жертв Голодомору" у плані немає.

Документ опубліковано на Урядовому порталі. Окрім стандартних щорічних заходів, як от: жалобні церемонії за участі представників влади в усіх містах, приспущення прапорів та інформаційно-просвітницької роботи, до 85-річного ювілею трагедії планується низка непересічних подій.

Зокрема, протягом цього й наступного років заплановано низку тематичних наукових, науково-практичних конференцій, засідань за круглим столом, присвячених Голодомору 1932—1933 років в Україні, масовим штучним голодам 1921—1923 років та 1946—1947 років в Україні.

Значну увагу вирішили сфокусувати на іноземній аудиторії.

УІНП, Держкомтелерадіо та Укрдержахіву повинні підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її МЗС для подальшого представлення у приміщеннях парламентів та урядових установ іноземних держав і міжнародних організацій.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Окремі виставки екпонуватимуться в іноземних парламентах та урядових установах. Інформаційні матеріали належить перекласти англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами. Також за кордоном планують показувати художні та документальні фільми про Голодомор із англійським дубляжем/субтитрами.

Крім того, за цей час у столиці має з’явитися пам’ятник визначному досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу.

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" розроблятиме геоінформаційну систему місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Кульмінацією цієї кампанії стане Міжнародний форум, присвячений 85-м роковинам Голодомору в Україні, який проведуть у листопаді 2018 року в Києві.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Однак у переліку заходів немає доручення завершити будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", що на печерських пагорбах у Києві.

Поки музей складається з меморіальної частини, відкритої в серпні 2009 року, у вигляді Свічки пам’яті та Зали пам’яті, а також символічних скульптур на площі "Жорна долі".

Другою частиною меморіального комплексу, згідно з попереднім проектом, має бути корпус власне музею.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

26 жовтня 2016 року Постановою Кабінету Міністрів України №754 держава задекларувала наміри продовжувати будівництво й оголосила про підготовку. На виконання постанови було утворено Організаційний комітет з питань підготовки будівництва другої черги.

Під час жалобних заходів в День пам’яті жертв Голодомору 26 листопада 2016 року президент України Петро Порошенко заявив, "що слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу" на місці меморіального компексу.

Як повідомлялося, міністр із питань охорони довкілля Держави Ізраїль та міністр у справах Ізраїлю та спадщини Зеев Елькін висловив сумніви, що ізраїльський парламент задекларує визнання Голодомору геноцидом.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".