Спецпроект

До 85-х роковин уряд не планує добудувати музей Голодомору?

Уряд затвердив план заходів із відзначення 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років на 2017—2018 роки. Намірів збудувати другу чергу "Меморіалу жертв Голодомору" у плані немає.

Документ опубліковано на Урядовому порталі. Окрім стандартних щорічних заходів, як от: жалобні церемонії за участі представників влади в усіх містах, приспущення прапорів та інформаційно-просвітницької роботи, до 85-річного ювілею трагедії планується низка непересічних подій.

Зокрема, протягом цього й наступного років заплановано низку тематичних наукових, науково-практичних конференцій, засідань за круглим столом, присвячених Голодомору 1932—1933 років в Україні, масовим штучним голодам 1921—1923 років та 1946—1947 років в Україні.

Значну увагу вирішили сфокусувати на іноземній аудиторії.

УІНП, Держкомтелерадіо та Укрдержахіву повинні підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її МЗС для подальшого представлення у приміщеннях парламентів та урядових установ іноземних держав і міжнародних організацій.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Окремі виставки екпонуватимуться в іноземних парламентах та урядових установах. Інформаційні матеріали належить перекласти англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами. Також за кордоном планують показувати художні та документальні фільми про Голодомор із англійським дубляжем/субтитрами.

Крім того, за цей час у столиці має з’явитися пам’ятник визначному досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу.

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" розроблятиме геоінформаційну систему місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Кульмінацією цієї кампанії стане Міжнародний форум, присвячений 85-м роковинам Голодомору в Україні, який проведуть у листопаді 2018 року в Києві.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Однак у переліку заходів немає доручення завершити будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", що на печерських пагорбах у Києві.

Поки музей складається з меморіальної частини, відкритої в серпні 2009 року, у вигляді Свічки пам’яті та Зали пам’яті, а також символічних скульптур на площі "Жорна долі".

Другою частиною меморіального комплексу, згідно з попереднім проектом, має бути корпус власне музею.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

26 жовтня 2016 року Постановою Кабінету Міністрів України №754 держава задекларувала наміри продовжувати будівництво й оголосила про підготовку. На виконання постанови було утворено Організаційний комітет з питань підготовки будівництва другої черги.

Під час жалобних заходів в День пам’яті жертв Голодомору 26 листопада 2016 року президент України Петро Порошенко заявив, "що слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу" на місці меморіального компексу.

Як повідомлялося, міністр із питань охорони довкілля Держави Ізраїль та міністр у справах Ізраїлю та спадщини Зеев Елькін висловив сумніви, що ізраїльський парламент задекларує визнання Голодомору геноцидом.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.