Спецпроект

Волинь не забудемо, але Україну готові підтримувати — польський міністр

Польща чекає можливості відновити дискусію про УПА, але як і раніше готова співпрацювати і підтримувати Україну.

Про це Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський розповів в інтерв'ю російському виданню "Коммерсант", передає "Українська правда".

Ващиковський розповів, що зростання націоналізму, в тому числі антипольського, в Україні немає, але вона "несвідомо намагається сформулювати, намацати свою історичну ідентичність, щоб закласти основу для патріотизму". Він також додав, що це нормальна тенденція.

При цьому Ващиковський заявив, що "члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості".

Ващиковський повідомив, що в ході візиту президента України Петра Порошенка до Польщі в грудні 2016 року йому пропонували використати досвід Ізраїлю в переосмисленні Голокосту і також "виділити тих українців і поляків, хто дійсно рятував людей під час війни і після неї".

"Відповідь була позитивною: ініціативу направили в міністерства закордонних справ - тобто мені і Павлу Клімкіну — з рекомендацією вивчити можливості реалізації. Правда, за вісім місяців я так нічого і не почув від мого колеги і друга Павла", — заявив глава МЗС Польщі.

У той же час, за його словами, для поляків ця проблема не ключова.

"Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо про Волинську різанину, ми знаємо, що йде прославляння УПА. Але це не означає, що ми забудемо, наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи. Ми як і раніше готові співпрацювати з Україною і підтримувати її", — заявив Ващиковський.

"Серед країн ЄС і НАТО ми єдина країна, що межує і з агресивною Росією, і з жертвою агресії - Україною. Ми близькі з обома країнами, і нас також зачіпає цей конфлікт", — пояснив він.

Відповідаючи на попередні питання журналіста російського видання про "кризу на Україні", Ващиковський підкреслив, що "немає такого поняття "криза на Україні". Є російсько-український конфлікт, викликаний Росією".

Як відомо, Ващиковський заявив, що Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання і питання прав меншин.

У зв'язку з цією заявою міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Яна Пекла. Польському дипломатові вказали на некоректність висловлювань Ващиковського.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.