Відкрився найбільший портал про російську армію в Першій світовій війні. ФОТО, ВІДЕО

З’явився російський сайт "Пам’яті героїв Великої Війни 1914—1918", присвячений подіям і героям Першої світової війни.

На сайті доступні 2 278 000 записів на військовослужбовців Російської імператорської армії з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр.". Пошук можна здійснювати за багатьма параметрами: прізвище та ім’я, місце, дата народження, військова частина,  дата вступу на службу тощо.

 

Крім того, пошук можна здійснювати й по архівних документах, які опубліковані на сайті. Критерії пошуку: військова частина, бойова операція, хронологічні рамки або реквізити документа.

Документи походять із Російського державного військово-історичного архіву. Це листування з командирами військових частин стосовно подвигів солдатів, бойових дій російської армії, трофеїв, послужні списки солдатів і офіцерів, документи про нагородження тощо.

"Портал розроблено з урахуванням того, що сучасні користувачі, зазвичай, мають вельми куці відомості про своїх пращурів, які жили сто й більше років тому, і дозволяє відновлювати долі близьких за невеликою кількістю опосередкованих ознак. Так, якщо в користувача є труднощі в визначенні найменувань адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів початку ХХ століття, він може курсором миші виділити область пошуку на електронній географічній карті, а система автоматично відфільтрує результати запиту, в яких місцезнаходження історичних населених пунктів потраплятиме у вказану область", — зазначають автори сайта.

Відкривши розділ "Захоронення і меморіали", можна побачити список поховань солдатів Російської імператорської армії із докладними описати або ж переглянути їх у вигляді мапи.

 

У розділі "Про війну" наведено докладну хронологію перебігу Першої світової з описами найбільших битв; фотографії експонатів з Центрального музею Збройних сил РФ , які відображають період 1914—1918 років; оригінальні знімки та кінохроніку російської царської армії; малюнки, присвячені Першій світовій війні з Російського державного військово-історичного архіву.

Тут же можна переглянути біографії майже 100 найвідоміших полководців російської армії зокрема: Антона Денікіна, Лавра Корнілова, Абрама Драгомирова, Павла-Георга Ренненкампфа, Миколи Юденича  тощо.

Скан картки на пораненого бійця з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр." 

Серед них є й двоє майбутніх керівників українського війська: генерал-полковник Армії УНР Микола Юнаков і військовий міністр Армії Української Держави генеральний бунчужний Олександр Рагоза

Співтворцями порталу "Пам’яті героїв Великої війни 1914—1918 років" стали Міністерство оборони РФ, Федеральне архівне агентство і Російське історичне товариство. За словами авторів, це найбільше онлайн-зібрання інформації про участь Росії у Першій світовій війні. 

Відвідати сайт можна за посиланням.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.