У Москві урочисто відкрили монумент конструктору автомата Калашникова. ФОТО

19 вересня в Москві урочисто відкрили пам’ятник визначному російському зброяреві Михайлу Калашникову. Цього дня Російська Федерація відзначає День зброяра.

Автором композиції висотою 7,5 м став народний художник РФ Салават Щербаков, передає РІА "Новости". На церемонії були присутні міністр культури Росії Володимир Мединський, донька контруктора Олена, представники міської адміністрації Москви та інші.

 Фото: РІА "Новости"

"Це дуже незвичайний пам’ятик, тому що Михайло калашников — в деякій мірі Кулібін ХХ століття, уособлення найкращих рис російської людини. Незвичайна природна обдарованість, простота, чесність, організаційний талант – усе те, що дозволило створити цілу лінійку зброї із захисту батьківщини, серед якої, звісно, автомат Калашникова — справжній культурний бренд Росії", — сказав він.

 Фігура зброяра тримає в руках автомат АК-47 - перший із серії знаменитих автоматів, які брали участь у всіх конфліктах другої половини ХХ-го і початку ХХІ століть. Фото: РІА "Новости"  

У художній композиції монумента позначено фігуру земної кулі й образ святого Георгія переможця як "символи збереження миру й перемоги над "силами зла".

Ініціатором встановлення пам’ятника виступило Російське військово-історичне товариство, головою якого є сам міністр Мединський.

 Барельєв на постаменті із зображенням автоматів і кулеметів, створених М. Калашниковим. Фото: Владислав Шатило / РБК.

Під час церемонії відкриття, за даними РБК, громадянин Андрій Кисельов вийшов на одиничний пікет із плакатом "Конструктор зброї = смерті конструктор". Його затримала поліція, провела роз’яснювальну бесіду, після чого пікетувальник повернувся до пам’ятника, де його затримали вдруге.

Також критично висловився щодо пам’ятника відомий російський рок-музикант Андрій Макаревич.

"Ну добре. Пам’ятник Калашникову. Нехай нам буде чим пишатися. Якщо підрахувати, скількох людей на планеті вбито з його зброї, вийдуть мільйони… Добре. Хай Калашникову. Але чому така бездарна, потворна скульптура? навіть у радянські часи цей істукан не пройшов би худраду. Ну що ж ми так сптворюємо своє місто, ганьбимося перед усім світом?", — написав Макаревич у себе на "Фейсбуці".

Нагадаємо, Михайло Тимофійович Калашников помер 23 грудня 2017 року в віці 94 років. Підбірку історичних фотографій, де зображений АК, дивіться тут.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.