На Житомирщині знайши поховання жертв більшовицької каральної операції. ФОТО

Нещодавно в містечку Великий Шумськ Житомирського району працівники археологічної експедиції історико-патріотичного об’єднання “Пошук” знайшли масове захоронення людей, закатованих більшовиками в 1919—1921 роках.

За словами пошуковців, на місці проведення робіт вже виявили останки 129 людей, передає "Житомир.Life". Вони мають сліди механічних пошкоджень, що свідчать про смерть в результаті ударів тупими і гострими предметами.

У той же час, фахівці Житомирського обласного архіву вже знайшли документи, які підтверджують початкову робочу версію про причетність до нелюдського знищення мирного населення членів більшовицьких "продзагонів" часів "воєнного комунізму".

 

"У період 1919-1921 років політика більшовиків була проста: забрати в селян і віддати робочим. Під час становлення радянської влади в Україні більшовики відправили так звані "продзагони", основним завданням яких був збір провіанту для армії.

Відповідно до тих документів, які вдалося знайти нашим архіваріусам, представників цих "продзагонів" присилали з Поволжя. Тож їм не було різниці кого вбивати – жінок чи дітей. Головне – виконати план. Основним завданням у них було вилучення зерна у населення", – розповів представник Житомирської обласної організації "Пошук" Андрій Савчук.

 

У той час, коли більшість чоловіків покидали свої домівки та йшли до повстанських загонів, у селах залишалися переважно жінки, діти, та люди похилого віку. 

"Людей вбивали без єдиної кулі. Чому? Мабуть тому, що "продзагони" були набрані із представників неслов’янських народів з території Росії та відрізнялися особливою жорстокістю при виконанні поставлених завдань. Майже на всіх черепах, які ми знайшли, присутні механічні прижиттєві пошкодження різними металевими предметами. Саме вони й призвели до смерті. Людей просто забивали сокирами, шаблями, кололи штиками", – пояснив археолог.

 

За даними пошуковців, вбитих селян поховали в старому окопі часів Першої світової війни неподалік старої школи. Після цього жодних згадок про них не було. Не було й інформації про якісь бої на території Шумська, тож версія залишається одна – масові вбивства мирного населення більшовиками.

 

"Про це взагалі ніхто не знав. Якби не випадок, то люди лежали б там ще невідомо скільки часу. Скільки їх поховано – поки що невідомо. Думаю, немало. За нашою інформацією, ці люди не були жителями самого Шумська. Швидше за все - це мешканці навколишніх сіл, адже старожили, які в той час мешкали у селищі, таких подій не пам’ятають", – пояснив пан Андрій.

Наразі ж, рештки тіл планують перепоховати на території Житомирського району.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.