На Кіровоградщині студенти-археологи знайшли мотику, якій 7 тисяч років

Цінний артефакт виявили учасники археологічної експедиції Одесього національного університету ім. Мечникова й місцевого археологічного музею на багатошаровому пам'ятнику Мельнична Круча коло с. Сабатинівка на Південному Бузі (Благовіщенський район Кіровоградської області).

Ідеться про прекрасно збережену мотику, яка зроблена з оленячого рогу в часи неоліту (бл. 7 тис. років тому). Її знайшли студенти другого курсу історичного факультету ОНУ ім. Мечникова Махайло Самофатов і Ганна Жиленко, пише "Думская".

За словами керівника експедиції кандидата історичних наук Дмитра Кіосака, знаряддя праці, виготовлені не з каменю, — взагалі рідкісна знахідка на пам'ятках доби неоліту. Та в цьому випадку має значення, перш за все, стан мотики. Завдяки йому, археологи зможуть точніше датувати шар, який вивчають.

 

"Збереження речей з попередніх розкопок залишає бажати кращого. Більшість були настільки пересохлими, що їх доводилося скріпляти, просочують клеєм. А це суттєво перешкоджає будь-якому хімінчому аналізові в подальшому, — каже археолог. — Дана знахідка практично в ідеальному стані, і ми нарешті за допомогою радіовуглецевого аналізу зможемо одержати її точне датування".

 

За словами Кіосака, ця інформація допоможе з’ясувати, коли конкретно люди епохи неоліту прийгли на берег Південного Бугу й ким вони насправді були: хліборобами чи збирачами:

"Ще порівняно недавно мотики такого типу сприймали однозначно як хліборобське знаряддя, призначене для розпушування ґрунту. Однак згодом при картографуванні таких артефактів у масштабі всієї Європи з’ясувалося, що вони більше характерні для рухомих груп мисливців і збирачів й відомі на поселеннях хліборобів лише там, де останні вступали в контакт із бродягами-мисливцями. Імовірно, останні використовували їх для добування їстівного коріння. Долина Південного Бугу  один із таких контактних регіонів, і можливо, відкриття одеських студентів фіксує епізод давніх міжкультурних контактів".

 

Як розповіли самі студенти, знахідку вони зробили в найменш перспективному квадраті пошуку й попервах прийняли мтику за звичайну кістку.

"Аня розчистила знахідку, і стало зрозуміло, що ріг обробляла людина. У ньому акуратно просвердлили отвір для насаки на руків’я, — розповів Михайло Самофатов. — Навіть у нашому археологічному музеї до сих пір не було настільки давніх мотик із рогу".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.