Німецький фонд пропонує 10 тис. євро за есе про людяність в епоху нацизму

Фонд "Пам'ять, відповідальність та майбутнє" (EVZ) оголошує міжнародний конкурс документального оповідання "Бути людиною".

Трагічна історія Другої світової сповнена злочинів проти людяності. Утім, вона знала і чимало прикладів величі духу. Адже в найбезнадійнішій ситуації є місце гідному вчинкові. Конкурс документального оповідання дасть змогу з реальних історій зібрати портрет Людини і символічно сказати їй "дякую".  

Мета конкурсу: розповісти громадськості і ЗМІ про приклади гуманізму в епоху націонал-соціалізму.

На конкурс приймаються прозові твори у двох номінаціях:

"Документалістика" – для професійних письменників, журналістів, членів творчих спілок. Текст обсягом до 10 000 знаків з пробілами. Тексти, що не були опубліковані, приймаються в жанрах літературного нарису, есе, оповідання, новели, статті.

"Історія людини" – для непрофесійних учасників, усіх охочих. Текст обсягом до 5 000 знаків з пробілами.

У кожній номінації експертне міжнародне журі, що складається з професійних письменників і журналістів, обере трьох переможців. Загальний призовий фонд для двох країн складає 10 000 євро. Твори приймаються на Конкурс до 31 січня 2018 року

Деталі можна дзінатися за посиланнями: умови конкурсу й форма заявки.

Міжнародний конкурс документального оповідання "Бути людиною" ініційований Німецьким фондом "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" спільно з його партнерами ВБО "Турбота про літніх в Україні" та CAF Россия в рамках програми "Місце зустрічі: діалог". 

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін