АНОНС: Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху спільно з партнерами оголошує старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років»

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху.

Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 гривень, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце — 3000 і 2000 гривень відповідно. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

 

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

· повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

·  селянський опір колективізації;

· ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");

· чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

· діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

· повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо);

· викопні архіви як джерело дослідження визвольного руху.

Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.

Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2021 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті, 

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua 

Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2021 року або не відповідатимуть вимогам, до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

Конкурсна комісія 2021 року:

 д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

• PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";

 к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;

 к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;

• Андрій Когут, історикдиректор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

 Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, представник України в проекті International Justice for the Communist Crimes of the Platform of European Memory and Conscience.

Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua

Партнери конкурсу 2021 року: історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції