Біля Чорткова віднайшли масове поховання розстріляних гестапівцями націоналістів. ФОТО

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді спільно з представниками історико-пошукового товариства "Патріот" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання розстріляних гестапівцями 27 листопада 1942 року українців – членів ОУН та їх симпатиків.

Про приблизне місце поховання жертв гестапівського терору на території Ягільницької сільради Чортківського району Тернопільської області  пошуковців повідомили мешканці Чорткова, передає "Чортків Online".

Усі фото: chortkiv.online

Як зазначив у коментарях заступник директора КП ЛОР "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук, точного місця могили не знав ніхто. Усе ж, пошуковцям вдалося його віднайти у полі неподалік села Ягільниця.

 

Розкопки розпочали 3 жовтня, а вже на другий день пошуковці приступили до ексгумації й ексгумували 33 людських останки. "За деякою інформацією їх тут має бути 52", – зазначив Володимир Харчук.

 

З артефактів у розкопі віднайшли натільні медальйони із зображенням Божої Матері та написами церковнослов’янською мовою, залишки паперових сторінок молитовників, на яких також проглядаються слова кириличним шрифтом, а також ґудзики, гільзи від патронів, гребінці, підошви взуття тощо.

 

На сьогодні працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" продовжують роботи з ексгумації людських останків в околицях села Ягільниця на Тернопільщині.

 

ДОВІДКА:

Масовий розстріл заручників під Ягільницею 27 листопада нацисти здійснили як акт помсти за те, що 21 листопада член Проводу ОУН Дмитро Маївський під час облави у Львові застрелив офіцера СС Герхарда Шарффа.

За даними офіційного видання Проводу ОУН "Ідя і Чин", серед страчених були як члени ОУН, так і позаорганізаційні українці:

  1. о. Витвицький Павло священик
  2. Сатурський Степан солтис
  3. Мельничук Василь магістр права
  4. Сельський Роман інженер
  5. Сорук Микола
  6. Содорук Володимир
  7. Сливка Юра
  8. Магера Богдан учитель
  9. др. Коссак Олекса адвокат
  10. Ліцовський Богдан
  11. Тихович Володимир
  12. Тулівський Степан
  13. Парасюк Михайло
  14. Григорович Дмитро, учитель
  15. Левнцький Володимир
  16. Юрах Василь, урядник
  17. Закшевський Стах, учитель
  18. Кушнірик Петро, рільник
  19. Миськів Іван
  20. Станиславів Михайло, директор друкарні
  21. Копач Михайло, складач
  22. Ходорівський Михайло, складач
  23. Пришлюга Іван, складач
  24. Бідованець Теодор, купець
  25. Печерський Михайло, секретар громади
  26. Ревуцький Осип, рільник
  27. Ревуцький Микола, учитель
  28. Терлицький Микола, рільник
  29. Бабак Іван, крамар
  30. Змисловий Петро, рільник
  31. Кобелецький Іван, рільник
  32. Гамаровський Микола, рільник
  33. Патик Михайло, рільник
  34. Мельникович Осип, солтис
  35. Мельникович Михайло, рільник
  36. Сілецький Михайло, рільник
  37. Жовнірчук Микола, рільник
  38. Чайка Осип, солтис
  39. Немерівський Осип, рільник
  40. Магур Василь, рільник
  41. Борис Іван, рільник
  42. Васишак Іван, купець
  43. Гаргас Ілько, крамар
  44. Шопт Михайло, рільник
  45. Бурко Михайло, рільник
  46. Сорока Петро, секретар громади
  47. Борис Степан, солтис
  48. Номерівський Степан, рільник
  49. Панчишин Юрій, дяк
  50. Гірняк, робітник
  51. Мудрий Володимир, урядник
  52. Петель Василь, інженер.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.