Площа Валерія Марченка. У Києві перейменували чергову частину комуністичних назв. СПИСОК

12 жовтня на пленарному засідання Київська міська рада перейменувала 10 наявних вулиць, 2 провулки, 1 шосе і 1 площу та дала назви 39 новим вулицям.

Про це повідомляє прес-служба Київради. Перейменовано:

1) вул. Красноводську на вул. Хотинську у Подільському районі;
2) вул. Дніпродзержинську на вул. Кам’янську у Дарницькому районі;
3) вул. Миколи Лебедєва на вул. Юрія Поправки у Дніпровському районі
4) вул. Ярослава Галана на вул. Августина Волошина  у Солом'янському районі;
5) вул. Дніпропетровську на вул. Новокодацьку  у Солом'янському районі;
6) вул. Краснодонську на вул. Кучмин Яр  у Солом'янському районі;
7) вул. Лебедєва-Кумача на вул. Миколи Голего у Солом'янському районі;
8) вул. Соціалістичну на вул. Левка Мацієвича  у Солом'янському районі;
9) вул.Тимофія Шамрила на вул.Парково-Сирецьку у Шевченківському районі;
10) вул. Ежена Потьє на вул. Антона Цедіка  у Шевченківському районі.

Окрім того, нову назву — провулок Бориса Шахліна — отримав провулок Горького в Голосіївському районі. Дніпропетровське шосе перейменували на Дніпровське шосе, площу Інтернаціональну на площу на честь дисидента Валерія Марченка, а провулку Краснодонському дали історичну назву — пров. Кучмин Яр.

Усі перейменування пройшли громадські обговоревання на єдиному веб-порталі територіальної громади у спеціальній рубриці Е-МІСТО.

Окрім того, визначено назви для 39 нових вулиць. 24  з них розташовані в Голосіївському районі Києва. Вони отримали імена Назарія Яремчука, Остапа Вересая, Бориса Матюшенка, Олександра Удовиченка, Сергія Шелухіна, Григорія Голоскевича, Феодосія Печерського тощо. Ще 15 нових вулиць розташовуються у Деснянському районі. Їм присвоєно імена Михайла Білинського, Василя Біднова, Родини Вороних, Ярослави Стецько, Григорія Косинки, Леся Танюка, Євгена Плужника, Іси Мунаєва тощо.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.