У Музеї шістдесятництва презентували виставку до 110-річчя Петра Григоренка. ФОТО

15 жовтня, у переддень 110-річчя з дня народження Петра Григоренка, в Музеї шістдесятництва презенували фотодокументальну виставку "Генерал дисидентського руху".

На виставці представлені документи з архіву учасниці шістдесятницького руху, секретаря Закордонного представництва Української Гельсінської Групи Надії Світличної, передані у музей в 2008 році.

Серед збережених нею тисяч цінних документів і фотографій виявився і досить об'ємний архів генерала Петра Григоровича Григоренка, значна частина з якого експонується вперше.

 

Матеріали виставки, підкреплені спогадами самого генерала, розкривають еволюцію його поглядів, шлях від радянського військового до дисидента-правозахисника.

На виставці представлені фотографії, листи, чернетки і нотатки, рукописи статей і виступів Григоренка, документи закордонного представництва УГГ, яке він очолював.

Про історію цього архіву і концепцію виставки розповіла автор експозиції, директор Музею шістдесятництва Олена Лодзинська. 

 

На презентацію виставки завітав син героя експозиції, президент Фундації П.Григоренка (США) Андрій Григоренко, який виступив зі спогадами про батька і життя родини до і після арештів і виїзду в США.

Андрій Григоренко. Фото: Віктор Горбач

Про боротьбу Петра Григоренка за права кримських татар і, зокрема, про роль у його власному житті розказав один із провідників кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.

Мустафа Джемілєв. Фото: Віктор Горбач

Він пригадав історію, як у 1968 році під час обшуків в оселі Григоренка в Москві, вистрибнувши з вікна з висоти кількох метрів, зламав ногу, а потім залишився на кілька місяців у квартирі генерала.

"Був його секретарем", - пожартував Джемілєв.

Також із вдячністю, Джемілєв розповів, як вже у 1986 році Григоренко разом з дружиною Зінаїдою звернулися до президента США Рональда Рейгана з проханням натиснути на радянську владу і добитися його звільнення від чергового ув’язнення. Тоді Джемілєву присудили умовний строк і звільнили з-під варти.

На заході також виступили учасники українського правозахисного руху, дисиденти і політв’язні Олесь Шевченко та Василь Овсієнко.

Олесь Шевченко – голова Ветеранського об’єднання Українська Гельсінська Спілка – поділився спогадами про особистий досвід конспіративної роботи з поширення документів УГГ разом із сім’єю генерала.

Василь Овсієнко. Фото: Віктор Горбач

А Овсієнко знову підняв питання про визнання заслуг Григоренка на державному рівні і присвоєння йому звання "Герой України". Він нагадав, що у 100-річний ювілей Григоренка, він марно звертався з відповідним листом до президента України Віктора Ющенка.

"Не перебільшу, сказавши, що демократична громадськість України здивована, а кримськотатарський народ ображений, що 16 жовтня не з`явився указ Президента про присвоєння Петрові Григоренку звання "Герой України", - зачитав він текст листа десятирічної давності. 

У свою чергу, Андрій Григоренко розказав, що він спілкувався з президентом України Петром Порошенком на зустрічі з лідерами української громади в США.

"У всякому випадку, коли він тряс мені руку, він сказав, що він знає, хто такий Петро Григоренко", - розповів жартома Андрій Григоренко.

Під час презентації виступили лідер рок-гурту "Тінь сонця" Сергій Василюк і хор "Преображення".

Фотозвіт про презентацію фотодокументальної виставки «ГЕНЕРАЛ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ», що відбулася 15 жовтня в Музеї шіст...

Опубліковано Українська Гельсінська спілка 15 жовтня 2017 р.

Виставку можна оглянути у Музеї шістдесятництва (вул. О.Гончара, 33) з 10:00 до 17:00 щодня, окрім понеділка, до 15 листопада 2017 р.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.