У Харкові тривають зйомки шпигунського серіалу про Другу світову. ФОТО

У Харкові знімають багатосерійний історичний детектив "За законами воєнного часу-2".

Зйомки відбуваються, зокрема, й на території Харківського політехнічного інституту, пише "Успешный Харьков".

Як повідомляється, сюжет серіалу полягає в тому, що троє слідчих військової прокуратури СРСР: Рокотов, Мирський та Єлагіна, які диво урятувалися з  оточення під Києвом, восени 1941 року прибувають у Харків. Вони мають цінні відомості про діяльність німецької шпигунської організації, які терміново потрібно передати нагору.

Усі фото: Олена Розова 

Проте командування дає наказ затриматися в Харкові з метою пошуку та знешкодження диверсантів і шпигунів, які є серед працівників підприємств і установ, готових до евакуації на Урал. У ході розслідування Рокотов і Єлагіна дізнаються, що харківська організація шпигунів напряму пов’язана з київською групою, яку вони розкрили в Києві за кілька годин до здачі міста.

 

А куратор обох груп посідає високу посаду в Головній військовій прокуратурі в Москві.    

 

У головних ролях серіалу знімаються: Катерина Климова, Євген Воловенко і Олександр Панкратов-Чорний. Режисер – Максим Мехеда, виробництво – Star Media.

Як відомо, Олександр Панкратов-Чорний відвідував тимчасово окуповану територію України на Донбасі і навіть дав інтерв'ю пропагандистському каналу "АNNA-News". У травні цього року СБУ відмовилася внести Панкратова-Чорного до Переліку осіб, які загрожують національній безпеці. Відповідно, в'їзд актору на територію України теж дозволений.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.