На Житомирщині триває реставрація меморіалу Героям Базару. ФОТО

У с. Базар Народицького району на Житомирщині триває реставрація меморіалу воякам Другого Зимового походу Армії УНР, розстріляним більшовиками.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" повідомляє голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич, передає УІНАН.

"Як і обіцяв, меморіал Героям Базару буде реставровано. Вже приступили до виконання робіт з укріплення хрестів, курганів, заміни плитки, далі – освітлення та огородження. Дедлайн для підрядників – 19 листопада", - зазначив він.

 

Гундич також наголосив, що в області потрібно гідно вшанувати річницю трагедії під Базаром. 

"Річницю пам’яті маємо вшанувати гідно. Адже це - наша історія та вшанування патріотів, які до останнього боронили землю, загинувши за неї. Нова Житомирщина – це і відновлення культурної та історичної спадщини", - написав Гундич.

21 листопада виповниться 96 років від трагедії у селі Базар Народицього району. За словами директора департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ облдержадміністрації Романа Щебетова, буде здійснено реставраційні роботи хрестів та головного меморіалу, укріплюватимуть кургани та займатимуться благоустроєм території. Також планується вимостити плиткою доріжки та місце для паркування, встановити лавки та засадити газон.

 

ДОВІДКА:

17 листопада 1921 року в селі Малі Міньки поблизу села Базар у ході другого зимового походу Армії Української народної республіки відбувся бій Волинської групи Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника з більшовиками - 9-ю Кримською дивізією Григорія Котовського.

У бою загинули понад 400 українських солдатів та офіцерів, 537 опинилися в полоні, з яких десятки поранених померли, а 359 полонених перевели до Базару й утримували у церкві. Із 360 полонених учасників походу жоден не погодився перейти на службу до Червоної армії, за що 21 листопада 1921 р. у Базарі їх всіх розстріляли більшовики. На місці цих подій споруджено меморіал.

Читайте також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Рейд у безсмертя, або чи варті ми наших героїв?

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.