Спецпроект

Шлях до примирення з Польщею − взаєме сприйняття, а не нав’язування своєї точки зору − МЗС

Міністерство закордонних справ України офіційно відреагувало на заяву міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського про заборону в'їзду в країну для "антипольськи налаштованих" українців.

Коментар розміщено на офіційному сайті відомства.

МЗС наголосило, що в Україні немає антипольських настроїв, а більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі. І розбіжності в оцінках історії тут ні до чого.

"В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи", − переконані в мінстерстві.

На підтвердження цих слів, дипломати навели приклад сотень тисяч українців, які зараз проживають і працюють у Польщі. Українське дипломатичне відмоство запропонувало таку формулу примирення та співпраці:

"Свого часу разом з Польщею ми досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом "Прощаємо і просимо пробачення". Переконані, що ми маємо йти до примирення шляхом взаємного сприйняття один одного, а не нав’язування своєї точки зору. Цей принцип польській стороні було запропоновано втілити у практичну площину шляхом підписання і реалізації відповідної дорожньої карти, проте відповідь все ще очікуємо".

На останок, українське мінстерство запевнило, що Україна є відкритою до співпраці, у тому числі, з історичної проблематики. 

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.